Глава 1

Хлопець був високий, із міцними плечима й спортивно стрункий. Одягнений, щоправда, простенько – джинси, сорочка, непримітна вітрівка. Він, мабуть, уже рік не стригся, бо волосся відросло й торкалося плечей. Зате очі виявилися такими синіми, майже як чорниця, що мої схлипи обірвалися, і я мимоволі простежила за його рухом поглядом.

Утім, виглядав він не краще за мене. Так, ніби його переїхала вантажівка, доверху навантажена розчаруванням. Я дивилася на нього секунд тридцять, а потім несподівано випалила, не встигнувши подумати:

- Тебе що, теж зрадили?

- Що? – хлопець від несподіванки кліпнув і втупився в мене. Голос у нього виявився низькуватим і трохи охриплим, ніби він довго стримував щось усередині. Можливо, досаду.

Я мала не найкращий вигляд, але зараз мене це геть не хвилювало.

- Ти сидиш тут уже дві години з таким обличчям, ніби вперся лобом у глухий кут і не знаєш, як із нього вирулити, - махнула я рукою, розмазуючи по щоці залишки туші. -  От я й подумала, може, тобі теж зрадили? Твій хлопець чи твоя дівчина виявилися настільки підлими, що переспали за твоєю спиною з кимось на задньому сидінні пікапа. Рівно за тиждень до того, як сам же зібрався познайомити тебе зі своїми батьками. І все, що залишилося від восьми місяців ваших стосунків – це спогад про його голий зад у вікні! Такий мерзотний і волохатий… - я скривилася. – Бр-р. І як я раніше цього не помічала? Хоча, з іншого боку, - я зітхнула, - навіщо б мені взагалі дивитися на нього з такого ракурсу. Якась дурня…

Хлопець мовчки дивився на мене кілька секунд. За цей час я встигла сумно зітхнути, ковтнути кави, витерти ніс паперовою серветкою і знову зітхнути. Як складно жити!

- Дівчина, - нарешті відповів він. – І я знайомий із її батьками ще зі старшої школи. Зрадила? Мабуть. Але радше це я сам виявився дурнем. Вона мене кинула – на пів року, - несподівано зізнався. - Попросила паузу, щоб перевірити свої почуття з іншою людиною. Так вона сказала.

У мене ледь щелепа не відвисла.

- Що? О ні… - прошепотіла я приголомшено. Бо, клянуся, це виглядало ще гірше, ніж пікап. Як якийсь збочений різновид підлості.

- Так, повір, і таке буває, - хлопець похмуро всміхнувся, хоча очі залишалися згаслими.

- Тобто ви зустрічалися зі старшої школи й продовжили в університеті? А тепер ця принцеса вирішила потримати тебе на лаві запасних, поки тестує новий варіант?

Незнайомець ледь помітно кивнув:

- Типу того.

- І ти сидиш тут і страждаєш?

Хлопець відповів не відразу. Спершу покрутив у пальцях склянку з кавою, що холонула, і на його вилицях напнулися жовна.

- Радше намагаюся зрозуміти, в який момент я для неї перетворився на людину, якій можна запропонувати таку маячню. Може, я просто не помічав того, що й так було очевидним?

- Святе лайно! – не стрималася я.

- Згоден.

Ми знову одночасно зітхнули.

- Ну а в тебе що? - запитав мене мій новий знайомий. - Як ти їх застукала? Прийшла невчасно? Чи не туди?

- Усе одразу, - неохоче зізналася я, дивлячись на серветку в руці. – Повернулася раніше. Приїхала вечірнім автобусом і попросила таксиста зупинити біля сусіднього гуртожитку. Тревіс чекав мене тільки вранці, але я хотіла зробити йому сюрприз. Зробила, - я гірко всміхнулася, поглянувши на хлопця, – щоправда собі, коли побачила його пікап на чужій парковці й голу парочку всередині. Уявляю, які насичені в нього видалися вихідні.

Незнайомець і далі повільно крутив склянку.

- Точно не такі паршиві, як у нас із тобою.

Я кивнула.

- Не повіриш, але я навіть не хочу знати, з ким він був. Мені це байдуже. Для нас усе скінчено.

- Не думаю, - несподівано заперечив хлопець.

- Ти про що? – не зрозуміла я.

- Ти сказала про знайомство з його батьками. От я й подумав: якщо хлопець зібрався представити дівчину своїй родині, значить у нього на неї є плани. Навряд чи він сприйме твоє «усе скінчено» як фінал. Радше як звичайну жіночу істерику і спробує тебе повернути. Не хочу засмучувати, але, схоже, для нього це не вперше, а отже, в порядку речей. Він прийде.

Я поперхнулася повітрям.

- Нізащо! Хай тільки спробує!

Мій новий знайомий знизав плечима.

- Я викличу охорону кампусу! Я одного разу вже розквасила хлопцеві ніс тільки за те, що він без дозволу запхав мені в рот свого язика! А він був, між іншим, капітаном шкільної команди з лакросу. Я… я нацькую на нього свою бабусю!

Кутик губ хлопця сіпнувся вгору – цього разу в теплій усмішці.

- Ти говориш про Тревіса Сандерса? Я бачив вас разом. Бабуся – це, звісно, сильно, але хлопці на кшталт Сандерса не вміють програвати. Якщо він досі тебе не знайшов, значить, продумує сценарій. Хочеш, я передбачу, що буде далі?

- Спробуй, - насупилася я.

- Навряд чи він чекає, що ти сама прийдеш. У тебе є характер, інакше він би тебе не вибрав. Він почекає до ранку, поки ти перебісишся й охолонеш, а потім принесе букет якихось дешевих гіацинтів, бо всі гроші спустив за вихідні, а батьки не встигли поповнити рахунок, і скаже, що це було «затьмарення і найбільша помилка в його житті». Можливо, навіть у чомусь поклянеться, і ти як шовкова поїдеш на вечерю до його мами.

- Святе лайно! – вирвалося в мене.

- Згоден.

Я втупилася в хлопця, відчуваючи, як усередині з новою силою закипає злість на колишнього. Найжахливіше, що він мав рацію! Тревіс завжди вважав себе неперевершеним подарунком для Бріар Адамс, і я цілком могла уявити, що саме так він і вчинить. От тільки дзуськи я з ним кудись поїду!

Я витерлася серветкою, відмовляючись далі ридати, хоча дуже хотілося.

- Чорт, чому ти такий розумний? – засмучено здивувалася. - У тебе часом не психологія профільний предмет? Мені здається, я тебе теж пам’ятаю.

- Бізнес, - спокійно відповів хлопець і простягнув над столом долоню. – Кайлен Райдер. Можна просто Кай. У нас бувають спільні лекції.

Я подивилася на свою руку з мокрою серветкою, ретельно витерла її новою серветкою і вклала пальці в долоню хлопця.

- Фінанси й математика. Біржі й ризики. Обожнюю все, що піддається обчисленню, і терпіти не можу свого колишнього хлопця. Бріар Адамс. Для друзів просто Брі.

Кайлен потиснув мою руку.

- Приємно познайомитися, Брі. І ласкаво просимо до клубу людей, чиї вихідні офіційно пішли шкереберть.

Я всміхнулася крізь підсихаючі сльози.

- Взаємно, Кайлен. Але знаєш що?

- Що?

Його долоня була теплою, сухою і несподівано міцною.

- Я теж спробую передбачити. Щодо твоєї колишньої. Хочеш?

- Спробуй.

Кай злегка підняв брову, не поспішаючи відпускати мою руку, і я відсунула від себе чашку з кавою, що холонула, збираючись увімкнути весь свій аналітичний багаж.

- Тільки спершу скажи, вона просила тебе залишитися друзями?

- І як ти здогадалася? – а цей хлопець, виявляється, здатен на сарказм.

- Твоє обличчя видало. І мозолі на дупі, які ти тут відсидів, - не стала я добирати виразів. Не така сьогодні ніч. – Так от, якщо дівчина ставить стосунки на паузу не для того, щоб побути самій, а щоб перевірити почуття з іншим хлопцем, але при цьому хоче втримати тебе поруч – це означає тільки одне: ти для неї надійний актив. Ти зручний, ти перевірений часом, і вона знає, що ти нікуди не дінешся. Ти її страховка на випадок будь-якого провалу. Вона не рве з тобою остаточно саме тому, що ти її в усьому влаштовуєш. Їй просто захотілося нових вражень і адреналіну, але втрачати тебе вона не планує. Вона впевнена, що зможе повернути тебе будь-якої миті.