Глава 5
Крістіна
Чат “happi_sisters”
Princess_Kris: Привіт, мої бебіки! Скучили? Досить дивитися серіали! Піднімаємо лапки й працюємо! У мене для вас стільки новин — зашибісь!
payk_pay13: Привіт!
alina_step_ Привіт! А я дивлюся «Червоні браслети», іспанську версію. Мені вона більше подобається.
payk_pay13: @alina_step_ я ревіла вже на першій серії. Так було всіх шкода.
Vikulia_mio: Привіт усім! @alina_step_ а мені цей серіал узагалі не зайшов.
alina_step_: @Vikulia_mio це тому, що ти любиш фантастику й нічого не тямиш у драмі! Мені от твій “Stranger Things” теж не сподобався. Люта маячня!
payk_pay13: @Vikulia_mio мені здається, він узагалі для дітей. Телекінез? Серйозно? Та хто зараз таке дивиться? Уже навіть вампіри й ті вимерли!
Vikulia_mio: @alina_step_ сама ти маячня! @payk_pay13: Я дивлюся! Третій сезон тільки вийшов, і він — супер! (руки геть від Едварда! Цей хлопець житиме вічно! І Керрі — теж!)
payk_pay13: дівчата, уявляєте, а Наташка Лабутова із шостого «А» дивиться індійські фільми! Вона мені по секрету розповіла — от ржака, так?
Vikulia_mio: Капець, ти мене вбила( Це ж так тупо!
alina_step_: а я не вірю. Вона на вигляд нормальна.
Princess_Kris: так! Стоп-стоп-стоп, sisters! Яка нам різниця, хто й що дивиться? Спершу до справи! Я все обробила й залила в профіль. Усі бачили? Як вам?
payk_pay13: Супер! Особливо остання фотка! Мені подобається!
alinastep_ Твій брат такий милашка! Схожий на красунчика із «Блакитної лагуни» — забула, як його звати, але в мене цього актора мама любить. Він ще знімався в «Десять причин моєї ненависті»
Vikulia_mio: @alina_step_ ти зовсім crazy? Там знімався Гіт Леджер, а в «Лагуні» — не він!
alina_step_: @Vikulia_mio а хто? Сама ти crazy!
Vikulia_mio: звідки я знаю? Але точно не Гіт! Я всю його фільмографію знаю!
payk_pay13: @Princess_Kris: ці сороки мене доконають! Кріс, краще скажи, ти вирішила проблему з тату?
Princess_Kris: марно, бебіки( брат не погодиться зробити. Я йому натякнула, але він навіть натяку не зрозумів. Він у мене в питаннях моди ні разу не просунутий, а наш батько — жлоб! Точніше, братові він вітчим, але все одно! Я кажу батькам: «Давайте Антонові класну куртку купимо, йому вже двадцять років, йому треба дівчину знайти», а батько: «Нехай сам заробить. На смартфон вистачило, от і на куртку заробить! Я в його роки вже тепловоз водив!», а мама одразу про квартплату згадала й кредит на машину. Мені Антона так шкода стало!
payk_pay13: Це відстій( Дорослі такі черстві зануди(
Vikulia_mio: дівчата, ви чого? Зате в нього фігура супер і волосся красиве! Моя сестра каже, що головне — це більше торса показувати й регулярно оновлювати пости. А джинси, чим потертіші будуть, тим краще! Це ж вінтаж!
alina_step_: От згодна з Вік! Антон навіть і без куртки unreal*! Мені так подобаються його очі! До речі, Кріс, що за фільтр? І давай уже про новини!
Princess_Kris: Це все крутий фоторедактор. Вночі знайшла новий застосунок — у школі розповім. І-і… тадам! Ловіть ще одну фотку! Я дві ночі не спала, зате тепер умію робити колажі! Я собі стільки застосунків накачала! Думаю, ми запросто обійдемося й без ноута!
Vikulia_mio: Вау! Який класний спорт-байк! І він ніби справді за Антоном стоїть. Блін, як шкода, що в нашого Холоду немає тату!
payk_pay13: Дівчата, а якщо тату зверху до фотки приліпити? Так само, як байк? Я чула, що навіть у журналах так роблять із відомими особистостями.
Princess_Kris: @payk_pay13: Ха! А якщо я спалюся на інших фотках? Я ж не профі. Тоді нас одразу розкусять, бебіки! І заблочать сторінку(
Vikulia_mio: @Princess_Kris: Слухай, Кріс, у моєї сестри є подруга, вона вчиться в художній академії на графічного дизайнера. Якщо я її попрошу — вона Антонові так татуювання приліпить, що ніхто й не дізнається! Тільки ти фотки заздалегідь скинь!
Princess_Kris: @Vikulia_mio: Клас! Ок! Тільки скажи, нехай не сильно захоплюється!
alina_step_: Дівчата, а давайте череп на шию? Чи на плече?
payk_pay13: Давайте! Я за!
Vikulia_mio: а мені подобається троянда!
Princess_Kris: What the rose?! Фу!
alina_step_: Фу!
payk_pay13: Фу-у!!!
Vikulia_mio: Ну й добре! Самі ви «фу!» А якщо напис?
Princess_Kris: Можна
alina_step_: Ага
payk_pay13: Згодна. Тільки у фатальному стилі!
Vikulia_mio: А мені більше подобається кельтський!
Princess_Kris: бебіки, не сваріться! Придумаємо щось! Краще скажіть, ви вже помітили, скільки на сторінку людей підписалося?!
Vikulia_mio: Так. Круто! І всього за тиждень!
payk_pay13: Молодець, Кріс!
Princess_Kris: ми всі молодці, дівчата! Але треба більше! Я маю намір знайти своєму брату найофігеннішу дівчину! Щоб Карінка з Лєнкою луснули від заздрощів!
alina_step_: Пуф!
Vikulia_mio: Пуф!
payk_pay13: Пуф!
Princess_Kris: Пуффф! Дякую, бебіки! Ви — супер! Але не розслабляємося й не забуваємо про рекламу! Спамимо повідомленнями далі — у профілях дівчат, у спільнотах, де тільки можна! Мені, як і раніше, потрібна ВОНА! Єдина для Антона!
Антон
- Здоров, Морозов!
- Здоров!
Біля університету звично снували й товпилися люди, і, перш ніж увійти до будівлі навчального корпусу, я потиснув руки знайомим хлопцям. Сьогодні вийшло приїхати трохи раніше, ніж зазвичай, до першої пари залишався час, і, глянувши на годинник, я вирішив піднятися на третій поверх і знайти Жиліна.
Андрій Жилін навчався в групі Корсак, навчався неважно, і знайомі ми були вже роки два — ще до того, як чорноока відьма перевелася в наш університет і стала центром уваги. Не можна сказати, що нас із Жиліним пов’язували дружні стосунки (радше приятельські), але спільний інтерес у нас безперечно був.
Андрій відповів на телефонний дзвінок і помітив мене першим. Відійшовши від стіни, біля якої стояв разом із друзями, він кивнув у бік далекого вікна, підійшов до нього й сів на широке підвіконня.
- Привіт, Антоне, - розтягнув губи в усмішці, тиснучи руку. - Ну, як справи?
- Привіт. Як завжди.
Я зняв із плеча рюкзак, присів поруч із хлопцем і поправив окуляри. Поставивши рюкзак на коліна, розстебнув блискавку, але вмісту не дістав. Сказав, теж усміхнувшись:
- Спершу гроші.
Від певного часу наша домовленість дедалі більше скидалася на торг і не завжди чесний. У Жиліна були свої інтереси і, за чутками, сумнівні захоплення. Саме через них йому доводилося крутитися, втиратися в довіру студентам і з усіма домовлятися.
- Не довіряєш? Ображаєш, брате!
- Радше сумніваюся. Ти мені минулий борг місяць повертав. Скажімо так: по-новому оцінюю ризики. То гроші є? Чи сам пізніше мене знайдеш?
Жилін розстебнув куртку й поліз у внутрішню кишеню. Дістав із гаманця гроші й передав мені. Я перерахував.
Так і думав.
- Тут не все, Андрію. Ми домовлялися, що твої — п’ятнадцять відсотків, а не двадцять. Минулого разу я тебе попереджав.
Жилін сховав гаманець у кишеню й обійняв мене за плечі.
- Попереджав! Але, Тохо, будь людиною! Ти викручуєш мені руки! Ти ж знаєш, що я вирішую, я домовляюся. Якщо когось і візьмуть за яйця, то мене! Ти по-любому ні при чому!
А ось у цьому я якраз упевнений не був.
- Жилін, не тисни на жалість. Я сказав, ти погодився. Хочеш оплату за фактом виконаної роботи — гаразд, давай. Але твої тут — п’ятнадцять відсотків, а не двадцять. Інакше я б не взявся. Це я не сплю ночами, я сиджу над формулами до різі в очах і, зауваж, роблю все в строки. Я, а не ти.