Розділ 5

Ну, мітить і мітить. Мені що з того? Яка різниця? Мені б подарунки дітям під ялинку купити й за квартиру заплатити. Тому я послухала, знизала плечима та й пішла собі до кавомашини по порцію кофеїну.

Щоправда, ввечері, коли засинала у власному ліжку, все ж уявила собі наречену Гордєєва. Уява намалювала високу сухорляву дівицю з кислими губами й холодним поглядом, як у Дімки.

Цікаво, коли вони цілуються, у них обличчя не стукають, як дві крижинки?

А наступного дня в нас у відділі з’явилася Оленочка, і я зрозуміла, що уяві довіряти не можна.