Глава 3
— Ешлі, ти чула, виявляється, хлопці, які побилися в суботу ввечері біля клубу, були Брюс і Г’ю — це мені Роан розповів. Добре, що Закарі опинився на парковці, побачив бійку й втрутився, інакше ці ідіоти — дружки Г’ю — нізащо не відчепилися б від Броуді. От же виродки, скажи? — обурено видає Ембер свіжу новину й сердито підтискає рот в очікуванні моєї реакції. — А самі ж до нас підкочували й чіплялися!
— Ще які! — погоджуюся я, згадавши підлу провокацію хлопців на вечірці, і дивлюся на Бейкера. Ми із Закарі бачилися вчора ввечері й навіть говорили, коли я після уроку танців привезла до нього в ресторан Мері Ен, однак про бійку хлопець не згадував.
— Невже це правда, Заку?
Бейкер якраз бере з прилавка зелений салат і тако й не відмовчується. Але він надто лаконічний, щоб видати нам усі подробиці того, що сталося.
— Правда. Але все вже владналося, дівчата. Забудьте.
— І нічого не владналося, — не погоджується з другом Ембер. — Знав би ти, Заку, як мені соромно перед Броуді. Господи, — засмучується вона, — та він напевно мене ненавидить! А все через таких ідіотів, як Граймс і Рентон!
— А ти тут до чого, Ембер? — дивується Закарі, серйозно піднявши брову. — Хлопці з компанії Рентона не вперше задирають тих, кого вважають нижчими за себе в цій школі. Брюсу просто не пощастило потрапити їм під гарячу руку, а Г’ю давно вже час було комусь зупинити.
— І нічого не просто. Шон із Г’ю спершу причепилися до нас із Ешлі, а тут і Брюс іде в костюмі Джокера. От вони й почали нас із ним висміювати, що ми типу парочка. Звісно, я не змовчала! Розлютилася й змусила Брюса мене поцілувати. У підсумку це ми з них посміялися, а вони на нього накинулися. Ось як усе було!
Тепер Закарі спантеличено дивиться на мене, а я киваю, рухаючи свою тацю з їжею вздовж роздавальної стрічки.
— Повір, Закарі, Броуді нас усіх здивував, — зізнаюся хлопцеві. — Але він нікого не провокував, я свідок. Тож забути бійку, якщо ти ні в чому не винен, складно. А ще образливо, тут я згодна з Ембі. Уявляю, що він про нас думає…
Ми розраховуємося на касі за обіди, беремо наші таці й прямуємо до столика, за яким уже сидять друзі. Розсідаємося на звичні місця, і я одразу ж відкриваю пакетик із соком — пити хочеться жахливо! Повернувши голову, дивлюся на столик у протилежному боці зали, де зазвичай сидить Метью.
Хлопця в їдальні немає, але за його столиком сидять дівчата — Надін із двома подругами, і про щось перемовляються, поглядаючи на вхід… і на мене. Сьогодні старшокласники весь день шушукаються за моєю спиною, погляди в дівчат неприємні, але заборонити людям дивитися куди їм хочеться я не можу, тому відвертаюся й беруся до обіду. Хоча думки про Метью знову заступають собою всі інші.
— Джейку, ти сам їй розкажеш, — несподівано й якось напружено звертається Тріша до свого хлопця, — чи краще мені?
Подруга переводить на мене розгублений погляд і штовхає Фінлі ліктем під ребра.
— Давай ти.
— Ні, краще ти! — твердо вирішує Тріш, і Джейку доводиться поспіхом проковтнути шматок гамбургера й запити його колою.
— Що сталося? — дивлячись на хлопців, я відставляю сік убік і відкладаю на тарілку піцу.
— Загалом, Еш, тут така справа… — хмуро починає Фінлі. — Мені сьогодні дехто з хлопців зізнався, що Палмер у суботу танцював із тобою тільки для того, щоб насолити Рентону. І решту робив теж йому на зло. У них із Шоном зараз серйозна конкуренція в команді, а тренер Герлі надто багато дозволяє Палмеру.
— Ну… припустімо. А я тут до чого?
— Але ж це з тобою Рентон зустрічався, коли його вибрали капітаном. А що, як Палмер не забув, через кого його вигнали зі школи, і вирішив поквитатися? Не смійся, але багато хто з хлопців саме тебе, а не капітанку «Червоних лисиць», вважає талісманом «Беркутів», який приносить команді удачу. Відтоді, як ти стала бути присутньою на полі під час ігор, нашій команді завжди щастить.
— Що? — я дивуюся. — Джейку, але це ж дурість! Якась маячня. А щодо Метью… Я впевнена, що він нічого не забув. Тільки навіщо йому я, якщо в Шона інша дівчина?
— Та звідки я знаю?! — супить чорні брови Фінлі. — Ми з Трішею просто хочемо, щоб ці двоє не втягували тебе у свої розбірки. Як на мене, то нехай вони краще Кейт Гардінг між собою ділять, а я що почув, те вам і сказав!
Зрозуміло. Ми з дівчатами перезираємося, а Закарі цікавиться:
— А «дехто з хлопців» — це, випадково, не Роні Салгато базікав?
І, мабуть, його здогадка влучає в ціль, бо Джейк вирішує не відпиратися.
— А навіть якщо й Роні? Заку, ти бачив, що Палмер влаштував у «Лихоманці»? Гей, хлопче, отямся! Це ж Ешлі, а що нам відомо про Палмера? Те, що його старший брат злочинець, а сам він минулої весни ледь не загримів за ґрати? І ти реально віриш, що, задираючись до Рентона, він закінчить школу?
Як завжди, Бейкер незворушно прекрасний у своїй відповіді й логічних висновках:
— Я все бачив. Ти краще відповідай, Джейку, а чому тобі про нього нічого не відомо? Ти про це не думав?
Не думав. І це видно з того, як легко Фінлі знизує плечима.
— Поняття не маю. Яке мені діло до нього і його пекельної сімейки. Особисто я ні Рентону, ні Палмеру дорогу не переходив, а значить, нікому з них нічого не винен.
— Ось саме, — з усмішкою хмикає Закарі. — Особисто ти нічого не винен, але й не зробив нічого для того, щоб дізнатися Палмера краще. Без образ, Фінлі, але нечесно судити про людей однобоко. Тільки за чужою оцінкою та їхньою ріднею.
Це справедливе зауваження Бейкера зачіпає Джейка, однак він не збирається так просто поступатися Заку перемогою в несподіваній суперечці.
— А за чим же тоді я маю судити? Якщо хочеш знати, Палмер і з нами тримається зухвало, хоча ми з хлопцями й близько не в компанії Рентона. Скажеш, я маю йому дупу підтирати, щоб він став добреньким?
— Як гукнеш, так і відгукнеться. Чому ти дивуєшся? Ви зробили свої висновки, він їх прийняв. Тепер усі живуть за прийнятими правилами. Але це зовсім не означає, Джейку, що висновки істинні, а правила — об’єктивно правильні.
Джейк хоче ще щось заперечити Закарі, але раптом замовкає. Перевівши погляд за мою спину, напружено підтискає рот, повертаючи руку на свій гамбургер.
А я раптом чую так добре знайомий мені голос.
— Привіт усім. Про що суперечка?
Метью?