Розділ 4, частина 2

Повагавшись, я все ж таки відкрила повідомлення.

«Доброго дня, Діано! Мене звати Валентин, і я ведучий нового телепроєкту «Кохання з першого Валентина». Я дізнався про Вас від Вашої мами – неймовірно чарівної Астралії. Вона дуже тепло відгукувалася про доньку, і наша команда вирішила познайомитися з вами ближче.

Наш телепроєкт присвячений пошуку ідеальної пари. Ми готуємо пілотний сезон із семи епізодів, який вийде напередодні Дня всіх закоханих. Вас обрали як одну з учасниць, і ми щасливі про це повідомити!

Перше побачення відбудеться вже цього тижня – формат «наосліп». Методом випадкового вибору колеса Купідона всі учасники складуть пари, після чого на них чекає ще шість побачень у заданих проєктом обставинах. Боротьба за приз і, звісно, за звання «ідеальної пари» – яку визначать глядачі.

Зйомка конфіденційна, без прямого ефіру, але випуски монтуватимуться у форматі реаліті-шоу. Місце зустрічі заздалегідь не обговорюється, лише загальні координати: дата, час і завдання. Детально з умовами вас ознайомлять під час підписання контракту.

Не хвилюйтеся, Діано, все буде легко, красиво і згідно з вашим гороскопом. Обіцяємо!

Якщо ви вирішите прийняти нашу пропозицію – напишіть у відповідь лише одне слово «Згодна», та адресу електронної пошти.

P.S. У нас чудовий бюджет, найкращі професіонали та косметолог у бекстейджі. Навіть не сумнівайтеся – з нами ви будете сяяти!

До скорої зустрічі!

Ваш Валентин»

Я прочитала і втупилася в екран. Пальці тремтіли.

Сяяти? Косметолог? Сім побачень під камерами?!

Контракт?!!

Господи, дай знак згори – навіщо мені це треба?!

– Діанко, ну що там? Покажи! – нетерпляче вліз Стас.

– Діано, все нормально? – не без хвилювання витягнув шию тато.

Нічого нормального і близько не було.

Я встала з-за столу, ще раз перечитала повідомлення вголос... і важко видихнула.

– Все просто зашибісь, як чудово! – промовила з рішучим відчаєм, щоб не застогнати. – Залишилося одягнути на шию носок удачі й можна вирушати підкорювати телебачення.

Десь усередині мене голосно зачинилися дверцята здорового глузду, і протяг пропищав: допоможіть!

Кімната Діани…

Я зачинила двері своєї спальні, залізла на ліжко і відкрила загальний чат із дівчатами під назвою «Пташки». Одного разу на фізкультурі ми всі втрьох злетіли з лавки, і відтоді жоден наш день не обходився без цвірінькання:

Діана:

Дівчатка, ХЕЛП!

Я влипла! Мені терміново потрібен план втечі з міста!

А ще нова сукня (краще відразу сім штук), нова сумка і адвокат.

Віка:

Кісо, що сталося? Ти вирішила відписатися від курсу з вивчення корейської, але боїшся повідомити преподу?

Даша:

Або ти поїла після шостої вечора і тебе гризуть муки совісті? Ді, не лякай так, ми з тобою! Ти однозначно не розтовстієш НАСТІЛЬКИ!

Діана:

Все набагато гірше, дівчата.

У мами був ефір на TV. І тепер я беру участь у ЛЮБОВНОМУ ШОУ!

І ні – вам не здалося!

Позичте мені снодійне і вежу з драконом. Я засну в ній до кращих часів!

Віка:

(здивований емодзі)

О Боже! Невже Астралія пішла ва-банк?! Ді, пам'ятаєш, на новорічних ворожіннях твоїй мамі випала зустріч з потенційним зятем! Невже це ВОНО?!

(захоплений емодзі)

Чекаємо подробиці!

Діана:

Мій ідеальний кореєць десь поруч?! Який одночасно айдол, інтелектуал і вміє готувати фантастичний падтай?!

(протирає очі й озирається)

Упс! Звісно ж, ні.

Мама брала участь у подкасті як запрошений екстрасенс. Її спровокували, і вона в прямому ефірі пообіцяла, що зведе будь-яку пару.

А потім у пориві натхнення проговорилася, що в неї є доросла самотня донька (ревучий смайлик). Читайте – НЕВДАХА! Я. На всю країну!

І що вона впевнена – я створена для ідеальної пари!

А там всі крокодили зубасті – на TV! Особливо продюсер і ведучий Валентин.

Вони мені ВЖЕ написали!

І тепер, якщо відмовлюся – маму піднімуть на сміх.

А якщо погоджуся – на мене чекає сім побачень із самозакоханим інфлюенсером, який напевно прийде попіаритися і начепить піджак з паєтками!

Наосліп!

На камери!

У мене жодного шансу виграти!

Даша:

(у шоці, відкривши рот, терміново робить попкорн)

(вмикає шарудіння пакетом)

Віка:

(у захваті відкинувши щелепу)

Відкриває гугл-док і пише: «Діанин стиль для телеістерії»

Робочі розділи:

Побачення в парку – тренч і шарм.

Побачення в стресі – нюд і кава.

(подруго, тобі терміново потрібен новий сексі-бюстик!)

Побачення з ідіотом – total black і сарказм (твій випадок!)

Ді, зі світлим хвостом, smoky eyes і червоною помадою – ти матимеш приголомшливий вигляд!

Даша:

Згодна. До біса піджак з паєтками!

Нам потрібна червона Chanel!

(сумує) Шкода, що нам не по кишені сумочки Birkin.

Діана:

Дівчата, ви нормальні?

Віка:

Ді, давай об'єктивно (лови свою фотку!):

Ти розумна.

Ти красива.

І ти без жодних шоу на кожному побаченні поводишся, як на кастингу!

А тепер тебе хоча б закарбують для нащадків і розкажуть, що робити.

ЧОМУ НІ?

Даша:

І їжу дадуть безкоштовно. Це важливо!

Ді, а раптом там хтось класний?

Може, це доля? 

Діана:

(із сарказмом і шмарклями)

Аякже. Теж із косметологом у бекстейджі та гонитвою за рейтингом?

Даша:

Кохання з першої образи – теж кохання! Уяви:

він сідає навпроти, засліплює тебе блиском паєток і каже «Привіт, крихітко»,

а ти йому – «Ненавиджу тебе, гидкий», і поправляєш у віддзеркаленні паєток свій локон.

Романтика стосунків!

Діана:

Дівчата… Ви мене лякаєте.

Ха-ха! Уявила!

І підбадьорюєте одночасно.

(шмарклі відвисли до підлоги)

Дякую, пташки!

Даша:

(сильний емодзі)

Наша суперсила з нами!

(попкорн пішов у діло)

Віка:

Кісо, ти впораєшся!

Ми в тебе віримо!

А якщо раптом інфлюенсер виявиться занудою, ти його поглядом спопелиш! 

Даша:

Або придушиш сексі-бюстиком у пориві пристрасті, ахах!

Вже хочу ЦЕ побачити!

А потім…

А потім я закрила чат, втупилася в екран… і прийняла повідомлення від Валентина. Почувши за дверима суворий голос тата й розгублений мами – набрала одне слово «Згодна». Відправила лист-відповідь і притиснула долоні до щік.

Носок. Кава. Реаліті-шоу. Мама…

Повня, не інакше!

Але коли, попри пізній час, я одяглася і вийшла на вулицю, щоб вдихнути свіжого повітря й сходити в магазин – з неба на мене дивився не повний, а молодий місяць. Тонкий і хитрий, як задоволена посмішка долі.

Я гірко зітхнула і вирушила в супермаркет по вуглеводи – піднімати собі настрій. Уже на виході зіткнулася з Демонцем, який відійшов від сусідньої каси й теж попрямував до виходу. 

У худі з капюшоном, з великим пакетом у руці й похмурим виразом обличчя без тіні посмішки, хлопець виглядав, немов його запросили зіграти роль кілера, якому нічого втрачати.

Ми зустрілися поглядами.

– Чи не пізно гуляєш сама, Кошкіна? Провести?

– Дякую, обійдуся. Не хочу завчасно потрапити в пекло.

На тому й розійшлися.