Ангел. 14 глава.

Дякую, любі читачі, що доєдналися до історії Адама і Єви.
Зараз додала нову главу, а далі на вас чекає кілька напружених продовжень. Коли я їх писала, то весь час ловила себе на думці: то хто ж у цій історії ангел зі зламаними крилами? Адам? Ева? Чи обоє?
А ви як думаєте?
Мені цікава ваша думка.
Тож набираємося емоційних сил - невдовзі буде продовження! ❤️

"Синьйора Лідія щось кричить із вікна – я не чую. Її голос просто білий шум у гуркоті мого серця. Спіткнувшись об кам'яну плитку двору, падаю й розбиваю коліна, а з ними і долоні в кров. Але тут же схоплююся і біжу далі.

Забігши до під'їзду, злітаю по сходах, розчиняю незамкнені двері квартири і вбігаю в передпокій, очікуючи побачити там ненависне обличчя Фальконе. Готова до смерті впитися в нього нігтями, аби тільки вирвати доньку… Спробувати вбити його ще раз, аби тільки позбутися страху, який він із собою приніс.

– Маріє! Маріє! Дівчинко моя, де ти?!"