SOVABOO

Ірина Кузьменко

irakyzmenko

Autor ★

od 07.2025 | 6 obserwujących

Dyskusja

Цикл "Грішні" / Візуалізація :-) 1 Книга "Місто грішних душ" «Загубившись у темряві, ти не знайдеш дорогу до світла». Місто пороку, легких грошей, в якому панує мафія, корупція та продажні прокурори. Місто, в якому немає місця невинності, почуттям та коханню. Тут виживає сильніший. Адже місто грішних душ із будь-якої людини робить «хижака». У кожної загубленої душі були свої мотиви, і дехто обирав простий та легкий метод втекти від жорстокої реальності, яка панувала довкола. Опинившись у вир...

5 місяців тому | 2 | 0

Wiadomości

Усім вітання, шановні читачі та колеги) Цикл "Грішні" завершені. Історія «Пастка для серця» дійшла фіналу. Але шлях героїв на цьому не завершується… Я вже працюю над другою частиною циклу «Зламані серця / Гра на почуттях» — «Пастка твого серця». Це не історії про ідеальне кохання. Це історії про тих, кого розбили. Вони навчилися мовчати, виживати, не довіряти. За усмішками — втрати. За силою — самотність. Минуле не забуте. Воно повертається у вигляді облич, які залишилися в спогадах. У вигл...

3 місяці тому | 1 | 0

Dyskusja
16+

Ах, ця парочка! Теона й Логан — справжні шибеники. Я їх полюбила ще з того моменту, коли написала момент у кав’ярні (Розділ 8). Їхня хімія вибухова: сміливі, вперті й шалено доповнюють одне одного. Коли вони поруч, то це справжня іскра, яка змушує серце битися швидше.  Історія Теї і Логана буде розвиватися лише у межах книги «Пастка твого серця», як бонус «Шепіт серця».  Візуалізація та уривки до бонусу "Шепіт серця" Уривок 1: — Чекаєш таксі? — Чекаю, — кивнула Теона й відвернулася, вдивляю...

2 місяці тому | 2 | 0

Dyskusja
18+

Перша зустріч із пекельною матусею Ліліт із книги "Іскра Пітьми": любов, маніпуляції, трохи терпіння, і донька, яку важко зрозуміти... *** Ліліт. Темно-карі очі блиснули. Довге чорне волосся спадало по спині ідеальними рівними пасмами. Вона була одягнута в чорну сукню, як ніч без зірок, із вогняними відблисками в складках тканини, які змінювались ніби живі. Її краса була неперевершеною, але не людською. У ній було щось від зміїної витонченості, щось від полум’я і тіней, що не знали жалю. — Н...

3 місяці тому | 3 | 4

Dyskusja
18+

Всім вітання!) Запрошую до четвертої книги циклу "Грішні" — "Грішна правда Рейн". Буде дуже емоційно та непередбачувано) Перша зустріч героїв: Рейн відчула, як її серце почало битися швидше. А тупотіння ставало все ближчим. Вона чула, як чоловіче дихання зливалося з її власним. Тільки зараз, коли відстань між ними скоротилась, Рейн зрозуміла, як тяжко їй доведеться. Її плани на втечу здавалися абсурдними — кожен крок Артура наближається до моменту, коли він піймає її. Артур намагався схопити ...

4 місяці тому | 1 | 0

Dyskusja
16+

Іноді я ловлю себе на тому, що візуалізація — це не просто пошук ідеального обличчя для героїв. Це спосіб зазирнути глибше. Кожне зображення стає ніби дверима: до сцени, яку ще не написано, до діалогу, який лише народжується, до погляду, що може змінити цілу історію. Тому, окрім уривку до книги "Іскра Пітьми", я також хочу показати візуалізацію героїв... *** «Не думала, що Новий Орлеан так сильно затягне нас у свої тенета таємничості. І здається, що я насправді не готова до всього цього, — ем...

3 місяці тому | 3 | 4

Wiadomości
16+

"Пастка для серця" — це історія, яка не давала мені спокою. Вона ламала, "виривала серце" та іронізувала над моїми почуттями. Історія першого кохання, маніпуляції та брехні. Історія шаленої пристрасті і страху. Якщо я попередньо гальмувала героїв, боролася з ними, то із часом зрозуміла, що не варто цього робити. Нехай помиляються, страждають, кохають, живуть своїм життям, а я лише стану їхнім голосом...  *** Тереза давно навчилася носити маску: успішна, врівноважена, завжди з усмішкою. Але за ...

4 місяці тому | 1 | 0

Wiadomości

"Грішна правда Рейн" / оновлено / коли сестри зустрілися після довгої розлуки: Нішель мимоволі стиснула губи, а кожен подих здавався важким. Вона намагалася впоратися з емоціями, однак не могла відвести погляду від сестри. Не могла зрозуміти, як це — дивитись на людину, яку ти любиш, і водночас відчувати, що між вами зникло щось важливе, що вже не можна повернути. Але раптом Рейн перевела погляд на неї. І на мить світ зупинився. Нішель відчула, як її серце знову стиснулося. Вона мружилася, н...

4 місяці тому | 1 | 0

Dyskusja

Я це зробила. Попри сумніви, виснаження, відчай, творчу самотність і дні, коли писати не хотіла зовсім — я завершила цикл "Зламані серця/Гра на почуттях".  Історія Терези й Даміана була випробуванням. Вона вимагала терпіння, вміння слухати своїх персонажів навіть тоді, коли вони тягнули мене у темніші місця, ніж я планувала. Я переживала з ними кожен крихкий крок від маніпуляції до кохання.  А потім з’явилися Тея і Логан. Інші за характером, однак з такою енергією та хімією, що я не могла їх в...

місяць тому | 2 | 0

Ogłoszenie

Головна героїня Мирослава Давиденко — українка, яка приїжджає до Копенгагена, однак в аеропорту її зустрічає не сестра, а поліція. Міра дізнається про смерть старшої сестри. Мирослава бореться між відчаєм, ненавистю і бажанням помсти, між прагненням справедливості і страхом остаточно втратити себе. Даніель, полісмен, стає тим, хто допомагає їй знайти опору, підтримку та силу, коли вона сама вже не здатна стримувати емоції. Уривок до книги "Один постріл": — Хочу почути твій крик! — неочікувано...

19 днів тому | 2 | 0

Dyskusja

Візуалізація до книги "Іскра Пітьми" Уривок: «Що сьогодні будемо робити?» — Я піду до мадам Жозефін і дізнаюся про вчорашніх незваних гостей. А ти залишишся вдома. «З якого це дива?» — буркнув Баргрим. — Будеш охороняти будинок! — знизала плечима Ісабель і повернулася до приготування млинців. «Фу. Я що тобі… охоронець будинку, який мені навіть і не подобається?» — Ти охоронець мого спокійного життя, — поглянувши на Баргрима, звузила очі. — І не сперечайся зі мною. «Ну хоча б виходити на ...

2 місяці тому | 2 | 0

Dyskusja
16+

Оновлення "Місто грішних душ 3: Відплата" / Емоції на межі... Неочікуваний друг — Гей, не йди за мною! — Нішель нагримала на Лорда, і він, опустивши вуха, приліг. — Повертайся додому! Лише цього мені бракувало! — розвела руками. Вона повільно йшла вздовж берега й, час від часу озираючись, зітхала. Пес біг слідом за нею. Ну що за напасть? Ще не вистачило, щоб він загубився. Роззувшись та поклавши в сумку сандалі, присіла на пісок і покликала до себе пса. Лорд на всіх парах чкурнув до неї і, бі...

4 місяці тому | 1 | 0