Розділ 2, частина 2

— Н-не знаю. Думаю, тисяч сім… або двадцять, з урахуванням ретрансляції в соцмережах.

У мене потемніло в очах.

— Ти що, продала мене… за контент?!

— Ні, сонечко! За кохання!

— Мамо!

— Пробач! Воно само собою вийшло!

— А якщо моєю парою виявиться ідіот? Або мажор, який прийшов на шоу заради популярності? Чи взагалі… маніяк-квітколюб?!

— Тоді ти просто не закохаєшся. А я… піду торгувати картами. У мене їх сто колод.

— Я в будь-якому разі не закохаюся, ти розумієш?

— Сонечко, ти не можеш цього знати наперед.

— Треба було нашого Зодіака записати в проєкт! Він теж без пари!

— Він кастрований, а в тебе є шанс!

Я стояла й дивилася на маму. Вона виглядала винуватою й одночасно захопленою. Такою… мамою. Трохи божевільною, розпатланою, але завжди віруючою, що попереду чекає тільки хороше.

З глузду з’їхати, здається, я вляпалася!