КАБЛУЧКА

Матвій повертався з переговорів додому вже глибоко за північ. Розлитий молоком туман і лапатий сніг не були перешкодою, навпаки – стимулювали молодика бути обачним та уважним. Попри погану видимість Матвій не шкодував, що не залишився на ніч у готелі поблизу мальовничих гірських схилів і дрімучих лісів. Та і як шкодувати, коли вдома вічно невдоволений кіт, про якого молодик у поспіху забув і навіть не передав ключі сусідці, щоб та його годувала. Уявивши, у що голодний пухнастик за два дні перетворив квартиру з новим ремонтом, чоловіку аж стало млосно. Проте сильніше втиснути педаль газу він не наважувався, адже переживав за себе трохи більше, ніж за кота.

З тривожних роздумів і сумних передбачень чоловіка повернула дівчина, яка звідкілясь з’явилася посеред дороги.

– Ти що зовсім здуріла? – скрикнув Матвій, різко тиснучи на гальма. – Жити набридло?

Чоловік вискочив з автівки та підбіг до дивної незнайомки, яка невідомо як потрапила на пригірську дорогу оточену густими лісосмугами. Дівчина мовчки стояла та дивилася на нього. Світло фар відбивалося в її глибоких очах, а волосся здавалося золотим. Молодик ледь не зомлів від її погляду. Його серце прискорено забилося в горлі, різко впавши в область живота та розлетівшись дрібними метеликами. Витончена красуня незворушно дивилася йому в очі не говорячи при цьому ні слова. Поглянувши на її тонке, як для середини грудня плаття, чоловік запитав:

– Тобі не холодно?

Не чекаючи відповіді він різко повернувся до машини, щоб дістати куртку. Але що це? Буквально за хвилину дівчини на тому місці вже не було. Велетенські мурахи забігали його спиною. Він не знав, що більш його лякає – те, що дівчина раптово зникла, чи те, що він більше ніколи її не побачить.

– Дівчино, де ви? – сподіваючись, що незнайомка просто на мить зникла з поля зору, закричав Матвій.

Відповіді так і не почув. Скільки не гукав та не ходив дорогою – вона так і не з’явилася. Стривожений химерною ситуацією, чоловік повертався до машини, як раптом обабіч дороги побачив щось блискуче. Він підійшов, і розривши сніг побачив каблучку з великим каменем. В сутінках зимової ночі, чоловік прикинув, що це скоріш за все біжутерія, але викинути назад не зміг – його ніби хтось невидимий схопив за руку.

Списавши все на нерви та втому, Матвій укинувши каблучку в кишеню піджака, сів за кермо. Він озирнувся, ніби чекаючи, що незнайомка без його відома сіла в машину, але чуда не трапилося. Постоявши ще кілька хвилин на місці, чоловік тихенько рушив у бік столиці, де на нього чекав голодний та злий Фелікс. До Києва залишалося все менше кілометрів, але образ незнайомої світловолосої дівчини ніяк не покидав чоловіка. Намагаючись прогнати сон чи образ незнайомки, Матвій тер долонею обличчя сподіваючись якнайшвидше доїхати додому.

Розлючений Фелікс і справді був невдоволений вибриком хазяїна. Про це говорили й розкидані речі Матвія, розбитий ноутбук, розідраний шкіряний диван та купа розбитого посуду. Крім того, кіт спеціально не ходив ці дні на лоток, щоб більше насолити хазяїну. Він завжди так робив, коли хотів довести власну перевагу. Навівши лад у квартирі Матвій мимохідь зиркнув на годинник:

– Майже п’ята ранку. Мабуть, вже нема сенсу й лягати. – Висловив думки вголос.

Вирішивши сходити в душ, чоловік зиркнув на себе в дзеркало й ледь не зомлів – за його відображенням було сумне обличчя незнайомки. Чоловік з несподіванки аж випустив дзеркало. Нервово озирнувшись назад Матвій нікого не побачив. З якимось дурним передчуттям він кинувся до ванної. Яким же було його здивування, коли на поличці біля дзеркала він помітив каблучку. Ту саму, яку він знайшов по дорозі та закинув у кишеню. Але як вона могла тут опинитися, якщо по приїзду він ще навіть не заходив до ванної? Насилу оговтавшись чоловік все ж прийняв душ та приліг на диван. Упавши в дрімоту йому снилася та сама, сумна незнайомка з глибокими очима. Вона ніби вела його кудись і весь час просила повернути їй каблучку.

Стрілою вилетівши з дивану, Матвій побіг у ванну. Яким було його здивування, коли він не побачив каблучки на полиці.

– Що за маячня? Як цю нісенітницю розуміти? Невже в мене дах почав їхати?

Матвій задавав питання, відповідей на яких йому ніхто не міг дати.

Минуло три тижні. Чоловік періодично бачив уві сні незнайомку, в яку вже встиг по вуха закохатися. Мабуть, це сталося ще тоді, коли він вперше побачив її на дорозі. Дівчина раптово приходила в його сни і так само раптово з них зникала. Матвій змарнів. Йому здавалося – він божеволіє, але поділитися своїми страхами ні з ким не міг, хоч і мав багато друзів. Чоловік не наважувався йти на сповідь, не міг себе змусити піти до психіатра. В цій ситуації його найбільше лякало не те, що про нього подумають чи скажуть, а те – що він більше ніколи її не побачить. За свої тридцять років чоловік мав декілька серйозних стосунків, заснованих на симпатії, але йому жодного разу так і не вдалося покохати, хоча й дуже старався. А тут без тями закохався у примару, якої навіть не існує. Розпач роз’їдав чоловіка зсередини. На роботі він намагався робити вигляд, що все добре, але опісля – уникав будь-якої компанії. Він не вирушав з друзями в гори, вже не приваблювала його й риболовля. Увесь вільний час він спав, щоб побути з нею. Матвій почав звикати до цього стану. Через певний час незнайомка у його снах почала всміхатися та розмовляти. Вони говорили про все на світі і водночас ні про що. Він звав її Тетяною, бо, на його думку, це ім’я пасувало дівчині найбільше.

– Я кохаю тебе! – Промовив Матвій. – Так як ніколи й нікого в житті не кохав.

Засмутившись дівчина поклала холодний палець на його губи і ледь чутно промовила:

– Поверни каблучку.

Матвій схопився з ліжка. На його подив він і справді відчував післясмак крижаного дотику на губах.

– Мабуть, це щось означає. Але я не розумію: що?

Посеред ночі він зайшов в інтернет сам не знаючи навіщо. Молодик хаотично шукав пояснення містичним подіям, висновки експертів та екстрасенсів. Але того, що могло б йому допомогти ніде не знаходив. Аж поки раптово не побачив ЇЇ фото у старій новинній хроніці, де було написано:

«Письменниця та співачка Тетяна Дорошенко потрапила в аварію»

«Повертаючись із романтичного уїк-енду Тетяна зі своїм бойфрендом потрапила в аварію. Чоловік легко відбувся, а дівчині пощастило менше – у неї не спрацювала подушка безпеки, через що вона отримала відкриту черепно-мозкову травму. Лікарі не дають жодних прогнозів щодо стану потерпілої, тому невідомо – чи вийде Тетяна з коми».

Матвій зблід. Трохи оговтавшись він почав без перестану в пошук вбивати запит: «Тетяна Дорошенко». На всіх сайтах з’являлася приблизно та сама інформація про аварію та важкий стан дівчини. Інколи траплялися дописи, в яких розповідалося, що Тетяна влаштувала благодійний концерт у дитячому будинку, про те, що вона допомагала кінській фермі, про те, що бойфренд зробив їй пропозицію, але вона ще не відповіла згодою.Розглядаючи фото парочки, Матвій придивився до каблучки в коробці, яку Тетяні простягнув кавалер. Чоловіку відібрало дар мови, адже перед ним на світлині була та сама прикраса, яку він знайшов обабіч дороги. Або, принаймні, точнісінька її копія.

З’ясувавши адресу лікарні, в якій перебувала дівчина, з самого ранку плюнувши на всі свої справи Матвій поїхав до неї. На рецепції чоловік вигадав історію, ким доводиться дівчині і вже через кілька хвилин медсестра, після узгодження з лікарем, провела Матвія до реанімаційної палати Тетяни.

Дівчина лежала на ліжку біля вікна. Сонячні промені пробиваючись крізь нещільно закриті жалюзі, гралися на її обличчі. Вона була бліда з перебинтованою головою. Безліч дротів і трубок, підключених до її тендітного тіла, викликали в Матвія жаль і розпач. Трохи не така, якою він її бачив на дорозі, не така, як приходила до нього у снах, але це була вона – дівчина, яку він покохав усім серцем. Дівчина, яка опинилася між небом і землею. Дівчина, яка прийшовши до тями вийде заміж за свого бойфренда.

– Чоловіче, ти хто? – із-за спини Матвій почув різкий чоловічий голос, на який різко обернувся.

Перед ним стояв спортивний молодий чоловік високого зросту. Поглянувши в обличчя незнайомцю Матвій зрозумів – це наречений Тетяни, адже він бачив їх разом на фото.

– Троюрідний брат Тетяни по батьковій лінії. – Почав перебріхувати історію, створену для лікаря та медсестри на рецепції.

– Який брат? – обличчя суперника спалахнуло ненавистю. – Таня з дитбудинку. Не дарма лікар мені подзвонив і сказав про афериста.

– Та… – Матвій не встиг договорити, як молодик його перебив.

– Дай вгадаю! Ти якийсь притрушений її шанувальник, так? – Чоловік сплеснув у долоні. – І пробрався для чого, щоб її вкрасти? – На його обличчі з’явився злий оскал. – Ось відключать її від апарату й забирай. Вона мені більше не потрібна. Я планував заробити на їй купу грошей – я продюсер, а вона співачка і моя дружина, але ж ні – бачте, вона мене не кохає і не може вийти за мене без кохання. А так… – чоловік хижо посміхнувся – вона сирота, тож ніяких претензій до мене, а я отримаю компенсацію і знайду собі іншу співачку.

Матвій хотів врізати зухвалому поганцю між очі, але раптом з його кишені випала та сама каблучка. Незнайомець, побачивши це, вишкірився:

– Ах ти ж злодій! Звідки вона в тебе, швидко кажи, поки я не викликав поліцію!

Сварку, яка за мить могла перерости в бійку, перервав лікар, який раптово з’явився у палаті.

– Владислав Андрійович, я так розумію – ви підписали згоду? – Медик звернувся до нареченого Тетяни.

– Так, усе готово. – Весело відповів кавалер.

– От і добре. – Усміхнувся лікар. – Навіщо її далі мучити? Вона вже 40 днів у комі. Якщо, навіть якимось дивом вона отямиться, то це вже буде зовсім інша дівчина, не та, на якій ви хотіли одружитися. Повірте, краще зараз, ніж потім шкодувати про те, чого не зробили.

Матвій мовчки слухав. Його ноги ставали ватяними, а голова – чавунною. Невже він знайшов її тільки для того, щоб втратити? Та нехай би вона виходила заміж за кого завгодно, тільки була б живою. Блиск діаманта привернув погляд Матвія. Нахилившись він підняв каблучку та поклав її на тумбочку біля Тетяниного ліжка. Матвій ніби відключився від оточуючого світу і не чув, про що говорять чоловіки в палаті. Раптом прибори, до яких була підключена Тетяна, дивно запікали та синхронно засвітилися.

– Що за чортівня? – Гукнув Владислав.

– Сам не розумію. – Розвів руками лікар. – Ми ж не давали жодних шансів.

– Відключайте її! – Гаркнув бойфренд.

– Ви що, з глузду з’їхали? Ми так не домовлялися!

– Я за що вам платив? – Заістерив Владислав. – Виконуйте!

На шум збіглися медики, що чергували у відділені. З усього переполоху Матвій зрозумів – щось відбувається. Раптом, несподівано для всіх, дівчина розплющила очі. Припухлі повіки ледь відкрилися, але Матвій зловив на собі її такий знайомий погляд.

– Нарешті ти прийшов. – Ледь чутно промовила до нього дівчина. – Я думала, що ти вже не встигнеш.

Матвій ошелешено дивився на Тетяну і від шоку не міг поворухнути язиком. Він навіть ущипнув себе, щоб пересвідчитися, що це не сон. Чоловік обережно торкнувся Тетяниної руки і ледь не зомлів зрозумівши – вона справжня.

– Я чекала тебе.

– Ти просила повернути каблучку.

– Бо хочу повернути її Владу. Я не стану його дружиною.

– Розумію, він негідник.

– Ні, не через це. – Ледь посміхнулася Тетяна. – Бо кохаю тебе.

– Але як? – Замість того, щоб сказати те саме запитав Матвій.

– Ми випадково зустрілися на фуршеті в готелі. Проте ти був надто зайнятий і мене не помітив. А я з першого погляду в тебе закохалася. А потім ми з Владом поїхали додому. І була аварія через те, що я по дорозі йому сказала, що покохала іншого. А далі ти все знаєш…