Глава 6

— Виходячи з того, що в Горобчика немає дівчини, він хлопець захопливий. А отже, щоб рухатися далі, змушений постійно переживати стадію розчарування. То чому б не піти від зворотного? Без цього кроку, зав’язаного на роздратуванні, нам не обійтися.

— А що потім? Будеш брати інтелектом?

Я подумала й кивнула.

— Швидше за все. Дуже схоже на те.

— А якщо виявиться, що йому начхати на твій ай-к’ю, Умко? На твої логічні висновки та кроки? Що, якщо йому подобаються красиві дівчата просто так? Без усяких стадій та етапів? Заради задоволення? Що будеш робити тоді?

Я задумалася й розгублено глянула на сестру. Свєтка дивилася незвично — ось як дивляться на дурну дрібноту — втомлено і з ласкавим жалем.

— Чесно кажучи, Кать, я б радше пожаліла хлопця, якби була впевнена, що задумане тобою здійсненне. А так я боюся за тебе.

Я зітхнула. От якщо чесно, то, звісно, сумніви й мене точили, та ще й які! Але в одному була впевнена точно…

— А я все одно не здамся, Свєто! — відповіла вперто. — І доведу цим міскам-крискам, що ботаніки теж люди! Мені набридло, що над нами сміються! Це було дуже образливо!

— Тоді, може, поєднаємо третій крок із четвертим і розкриємо цьому Горобчику твій прихований потенціал? — запропонувала Свєтка. — Про який я тобі вже втомилася твердити?

Я мало не поперхнулася. Так, у той момент біля фонтану я встигла подумати й про цю частину плану теж, але не очікувала, що сестра скаже так прямо. Мені потрібно було продумати четвертий крок більш детально й наодинці.