Розділ 2, частина 1

Скорпіон, драма і жодної магії

У передпокої нашої квартири пахло лавандою, корицею і чимось підозріло схожим на підгорілий носок.

Так і є! Я переступила поріг, зачинила двері й підняла з підлоги свій носок з пропаленою п’ятою. Починається! Поклавши його поверх комода, щоб викинути, поставила біля стіни пакет з продуктами, які щойно купила в супермаркеті через дорогу, зняла з плеча сумку і сіла на пуф. Почала розшнуровувати кросівки.

— …І я вам одразу сказала: не зв’язуйтеся зі Скорпіоном! — долинув з робочого кабінету екстрасенса Астралії мамин голос, дзвінкий і драматичний. — Особливо, якщо у нього Місяць у Водолії! Це ж емоційний хаос в обгортці з маніпуляцій, а не людина! Він спочатку притягує, потім зникає, а потім з’являється з купою умов. Класика! Психоенергетична вирва!

— То що ж мені робити? — хтось тонко схлипнув.

— По-перше, терміново позбудьтеся всіх його речей. Особливо футболки з написом “King”, яку він залишив на видному місці! Потім – купіть собі квіти і проведіть чистку квартири!

— А як?

— Намалюйте червоною помадою символ Венери на дзеркалі – це посилить жіночу енергію. І увімкніть мантру очищення на 432 герци. Бажано в навушниках, щоб сусіди швидку не викликали.

— Зрозуміло…

— І головне – він вам не підходить! Кармічний зв’язок – це серйозно, жодних Скорпіонів! Вам потрібен хтось м’який… Риби, Телець, максимум Рак – щоб обіймав і робив компліменти вашій аурі. Жодної йому половини майна! Ви збожеволіли, подумайте про дітей! Не забувайте, що дух вашого колишнього все ще тут… Так-так, за вашим кріслом стоїть! І він категорично проти такого союзу…

— А якщо його вигнати? У сенсі… дух колишнього?

— Ну, не знаю… Можна, звичайно. Але це дуже затратно енергетично! Мені потрібне підживлення, до побачення!

Я стягнула кросівки, потім зняла куртку і важко зітхнула. Пробурмотіла приречено, прибираючи останню в шафу:

— Мало мені нечисті в універі, так ще й вдома… Зашибісь!

З кімнати мами вилетів димок, а потім висунулася голова в шовковому тюрбані. Після чого з’явилася вся космічна Астралія – яскравий макіяж, сережки, намисто і чорно-рожеве атласне вбрання в блискітках і стразах.

Езотерик, відьма, екстрасенс і таролог.

— Привіт, мам, — я зачинила шафу і взяла сумку. — Я прийшла! Ти знову ганяєш духів по Zoom з самого ранку? Ти ж обіцяла працювати менше!

— Ой, Діаночко! Як добре, що ти вдома! — защебетала мама. — Сонечко, зателефонуй татові, скажи, нехай купить піцу до вечері. У мене ні хвилинки вільного часу!

— Піца була вчора, мам. Навіть дві.

— Тоді суші.

— Позавчора.

— Тоді… Ой! — мама раптом ойкнула, ніби згадала, що залишила палаючу свічку в шафі. — У мене ж за п’ять хвилин прямий ефір з відомим телеканалом! Діаночко, благаю, зроби каву! П’ята година консультацій і всі на нервах – я скоро ноги простягну! Чекаю! — проспівала мама, цмокнула мене в щоку і знову зникла у своєму астральному кабінеті, залишивши за собою аромат лаванди та насуваючого бедламу.

Нічого екстраординарного.

Звичайнісінький день у сімействі Кошкіних.

Я приречено вдихнула запах дому і видихнула:

— Звичайно, ма. Головне, щоб ти не почала ганяти духів на кофеїні.

— І бутерброд!

Я взяла біля стіни пакет з продуктами і рушила на кухню. По дорозі заглянувши в коридор, стукнула в двері спальні молодшого брата.

— Стас, ти вдома?

— Ні! — почулося глухо з кімнати. — Але їсти я буду!

Хто б сумнівався.

— Тоді тягни сюди свій скелет, привиде, допоможеш мені овочі нарізати. Мені терміново потрібен особистий раб і вечеря!

— Ну, Діанко! У мене завтра контрольна!

— Ти трієчник. У тебе не буває контрольних – тільки відмазки та перездачі.

Однак двері відчинилися, і слідом за мною брат теж притопав на кухню.

— Ага, і сестра-диктатор на додачу! — буркітливо обурився, відбираючи в мене пакет з продуктами і заглядаючи всередину. — А я, між іншим, посуд помив!