3. Професор

— Отже так, Ластівка, якщо вже на лекції ми все одно запізнилися, — кажу, краєм ока помітивши в ста метрах від нас знайому кав'ярню, — зараз йдемо в кав’ярню і ти мені все докладно розповідаєш. Все, Ластівка, — перебив обурення, що зародилося десь на дні її погляду, — я і так замерз як собака через тебе. Так що давай обійдемося без проявів фемінізму у всій його красі. Не подобається це мені, а я налаштований не воювати, а допомогти. А допомогти я зможу, якщо буду володіти інформацією. У даному випадку, інформація — це ти. І якого біса, Ластівка, я повинен все це тобі пояснювати?! Ходімо.

І вона пішла.