SOVABOO

Безумовно щаслива

Ch. 3: Розділ 3

Розділ 3

Reading sample: chapter 3 of 6

От бувають ночі, коли повертаєшся з боку на бік, як дзиґа, а сон усе не йде. І подушка не так лежить, і ковдра не всі місця гріє. А бувають — заснеш, немов у перину провалишся, і ніч минає, як одна мить.

Я заснула швидко, а вранці ні з того ні з цього прокинулася з чіткою думкою, що мені потрібна квартира. Терміново! Наче хтось мету перед очима поставив. Своя власна, хай навіть на якийсь час. Але щоби зі спальнею, світлою кухнею, великою вітальнею, а в центрі вітальні килим — і неодмінно білий! А на ньому я — султанша Наталка Неперевершена! Сиджу на попі перед телевізором, у піжамі, з тюрбаном на голові, з величезною чашкою чаю в руці, дивлюся кіно про кохання та лопаю цукерки. Смакота! А довкола нікого. Ой, і сніг за вікном падає! Пухнастими великими пластівцями!

Ну чим не ліки проти минулих стосунків?

З цією думкою й помчала на роботу, а там усе заспокоїтись не могла. Кожну вільну хвилину шукала в смартфоні інформацію про оренду житла. Але куди б не дзвонила, ніхто не брався розв'язувати питання відразу. Чи квартира не підходила, чи район, чи термін здачі. Ніхто не відмовляв, але всі обіцяли допомогти після свят. Як-не-як, кінець грудня на дворі! Час загальних корпоративів та біганини по крамницям!

Я нанесла клієнтці фарбу на волосся, запакувала пасма у фольгу, запам’ятала час і пересадила її у вільне крісло гортати журнал. Зазирнувши із зали до сусіднього кабінету нігтьового сервісу, у якому мешкав мій начальник і власник салону «Бомонд» — відомий у місті майстер манікюру Ігор Фужерів (хлопець-душка сорока двох років, перфекціоніст із душею дитини та бізнес-хваткою алігатора), метушливо махнула йому рукою:

— Гей, Фузик! Ти чого повітря клацаєш? Я вже цілу хвилину вільна! Гайда свою дівчину до мене на зачіску, тільки швидко! У мене є лише пів години, а потім почнеться повний дедлайн! Навіть перекурити буде ніколи!

Перекурити — це я, звичайно, образно сказала, але робота в салоні кипіла, та так, що пара валила з вух! Втім, так було завжди напередодні свят. За столом біля Ігорка сиділа жінка. Інша, молодша, розташувалася з чашкою кави на шкіряному дивані. На неї Ігор і шикнув ласкаво, клацнувши довгими пальцями:

— Лолочко, чула? Бігом-бігом! Сьогодні твій день! Киш до Феєчки!

Кисле обличчя клієнтки одразу просвітліло, і вона схопилася на ноги. Чмокнула Фузика в щоку.

— Дякую, Ігорьку! Ти чудо! Буду тобі вік винна!

— Ну що ти, кицюню, ой перестань! — відмахнувся той, феєрично працюючи пилкою. — Які борги між друзями. Розрахуєшся готівкою за тарифом «vip»-терміновості та забудемо!

Цього разу Ігорьку від щасливої ​​клієнтки дістався повітряний поцілунок. Дівчина схопила сумочку та перебігла до зали. Впавши в крісло для миття волосся, відкинула голову на тримач, закинула ногу на ногу й защебетала:

— Ох, дякую, що взяла, Феєчко! Уявляєш, у мене така накладка! Чоловік відлітає, друг серця — прилітає, о шостій годині вечора в нас вечеря в ресторані, телефоную адміністратору, а в тебе все зайнято! А я щойно із сауни й без зачіски! Як дізналася, що до тебе не потрапити — страшенно засмутилася! Тільки ти відчуваєш мій настрій! Від тебе я йду королевою!

У королеви було довге волосся, довгі ноги та довгий язик. Як на мене, то я б їй останній значно вкоротила — ось навіщо мені знати про наявність у неї коханця? Але на роботі від клієнтів чогось тільки не почуєш, ми для них і повірені, і банк зливу даних, так що я кивала, посміхалася, працювала з феном і плойкою, а сама весь час думала про своє.

Ото спокою мені не давала думка про квартиру!

Коли вже ближче до вечора випала перерва на п’ять хвилин, знову зайшла на сайт «Нерухомість нашого міста» й почала гортати оголошення про здавання житла в оренду.

«Агентство «Дід Мороз». Ми допоможемо вам із пошуком квартири на всі випадки життя! З нами ви зустрінете Новий рік у теплі та затишку!»

Chapter 3 / 45 · Page 1 of 3