Глава 5

— Тільки, Ембі, додай до статті, що Брюс симпатичний, — пропоную я.

— Навіщо це?

— Щоб не пошкодувати про те, що тобі вперше не вистачило сміливості!

***

Я повертаюся додому на машині батька, затримавшись у школі на дві години довше звичайного часу. Піднявшись до себе, переодягаюся в домашній халат, розбираю рюкзак, розпускаю волосся, звільняючи голову від набридлої резинки, і спускаюся вниз.

Коли входжу на кухню, там нікого немає. Але коли вмикаю кавомашину й відкриваю холодильник, на кухню з холу заходить Кейт.

Треба ж, вона теж надягла халат — такий самий, як у мене. Подарунок на минуле Різдво від її матері. І так само після тренування розпустила своє світле волосся. Вигляд у неї втомлений і похмурий, але цікавитися одна в одної самопочуттям, як і вітатися, ми не звикли, тому я мовчки викладаю з холодильника продукти на стіл, збираючись зробити собі до кави гарячий сендвіч.

Я б і далі її не помічала, але Кейт зупиняється по другий бік столу-острова й сердито дивиться на мене.

— Якщо хочеш щось сказати — кажи, — рівно зауважую я, не витримавши пильного погляду її блакитних очей. — А дивитися на мене не треба — дірку протреш!

— Думаєш, що втерла мені носа, клята Сімбо? Вигадала, як помститися, так?

Я навіть не дивуюся цим словам. У доньки Патриції завжди протягувало в голові, але не мені зачиняти в ній двері.

— А хіба є за що? — питаю у відповідь, наливаючи собі каву. — Ти ж невинний янголятко, міс Отруйний плющ. За що мені тобі мститися?

— Не прикидайся! Краще зізнайся, ви з Палмером навмисно змовилися, щоб принизити мене перед усіма в «Лихоманці»?

Як це на неї схоже — не думати ні про кого, крім себе. Навіть про свого хлопця не згадала, хоча старанно замазала його засос на шиї.

— Не уявляю, про що ти говориш. Решта тебе не стосується.

— Безсоромна брехуха! — гарячкує Кейт, підходячи ближче до столу. — Уже всі бачили це брудне відео!

Я щойно сіла на стілець, але тут же встаю, щоб різко їй заперечити:

— Воно не брудне! Не смій так відгукуватися!

— Я говорю про нас із Шоном, а не про ваш із Палмером вульгарний стриптиз. Це твої друзі придумали — кинути в нас яйцями? Ти знаєш, скільки коштувала моя сукня, селючко? А тепер мені її зіпсували!

Що? Ну, гаразд. Один раз. Усього один раз я спробую, заради Пейт, бути терпимою з її розбещеною донькою і відповісти по-людськи, хоча вона цього й не заслуговує.

— Послухай, Кетрін, — кажу спокійно, змушуючи себе охолонути, — два місяці тому мені було боляче від вашої з Шоном зради. Це правда, і нерозумно заперечувати. Але я вирішила: якщо він вибрав тебе, значить, наші стосунки для нього нічого не значили, і заспокоїлася. А зараз я тобі навіть вдячна. Якби не ти, я б витратила частину свого життя на людину, яка рано чи пізно, але все одно б мене зрадила. І ніколи б не познайомилася з Метью Палмером. Можеш вірити, а можеш ні, але ти настільки мені байдужа, що я зовсім про тебе не думаю. І вже, звісно, нічого не підлаштовую. Просто не помічай мене й далі, а я — не помічатиму тебе. Вашу світлість Занудну Дупу! Ти зробила те, що зробила. То чому ж зараз, коли тобі більше не потрібен Рентон і ти нещасна, ти звинувачуєш у цьому мене?!

— Я казала, що терпіти тебе не можу?

— Казала.

— Краще б у мене ніколи не було зведеної сестри. Нахабна вискочка!

— Навзаєм, Лялько. І я — не селючка!

— Палмер тебе кине!

— Чула вже. Половина школи про це говорить. У тебе є ще варіанти розвитку подій? Тільки придумай щось оригінальне.

Варіантів у Кейт немає. Вона теж слідом за мною робить собі каву, сендвіч і сідає за стіл. Так ми й сидимо пів години на кухні, сердито косячись одна на одну, поки додому не повертаються батьки.

А ввечері, як обіцяла, зачинившись у своїй кімнаті, я дзвоню Метью. Хвилини до одинадцятої тягнуться, як гумові, але він одразу ж відповідає мені й каже:

— Привіт, міс Усмішко!