Глава 9
Страшенно хотілося залишитися самій і терміново випити знеболювальне. Нога нила просто нещадно, а зв’язки волали від подиву, чи бува я не збожеволіла, ходячи тут замість того, щоб лежати?
Схоже, зійшла. Але так чи інакше, а я здобула роботу в «Імперіал-КУБ» і мене ніхто не впізнав! А отже, перший етап операції «Вендета» пройдено й можна переходити до другого. Вже від завтра починати розкопки підлої сутності Максима Орловського, заритої під його привабливою зовнішністю, і показати її світу!
Не міг же він тільки зі мною так вчинити?
А потім і до третього етапу приступити — вбивства репутації!
Ну й нахабний тип цей Орловський! Сьогодні гарненько його роздивилася. Як був в університеті, так і залишився самовпевненим мажором! Тонка усмішка, хитрі горіхові очі та стійка плейбоя — розслаблена пряма поза із руками, засунутими в кишені штанів. Адже знав, позер, що на нього претендентки витріщаються.
Ну не сподобалися йому мої значки, то навіщо ж на мене чарівність свою марнувати? Флюїди витрачати? Добре, що вони на мене не діють! Надалі стану по десять значків за раз надягати! Благо їх у мене ще зі школи та універу ціла взуттєва коробка! Подивимося, чи буде він і далі посміхатися, коли вони весь день торохтітимуть у його приймальні!
Ледве стрималася в кабінеті, коли залишилися самі, щоб усе йому не висловити.
Гад довговолосий! Кентавр недороблений!
По батькові йому моє не сподобалося! А я, між іншим, ледь не прокололася на ньому, коли брякнула перше, що спало на думку. А все французька революція винна й гільйотина, будь не ладні історичні аналогії!
І дивно, чому це Орловський мені щодо Какашковни зауваження не зробив? Адже чув, як я пройшлася по його молодшому директору. Не стрималася, визнаю, та наречена в нього виявилася на рідкість противною особою! Не дивно, що вони з Аллочкою Мерзляєвою були подругами. Та нехай ця Крапівіна мені спасибі скаже, що Орловський модельку собі в секретарі не вибрав! Вона б тоді від ревнощів собі всі зуби до весілля сточила й пліш нареченому проїла!
Уявляю фото пишного банкету в колонці «Світський пліткар»: облисілий Кентавр і його беззуба Ондатра!
Ха-ха!
Чорт! Я спіткнулася об килим і привалилася плечем до стіни. Потираючи ногу, оглянула приймальню, у якій треба було працювати.
Досить простора і світла кімната, з великим вікном і дорогим килимом. Відійшовши від стіни, знайшла в кутку двері в підсобну кімнатку й архів. В останньому двері замкнені, але це тимчасово. Біля протилежної стіни стояв зручний довгий диванчик для відвідувачів, а от столу для секретаря немає.
Замовимо!
Залишивши речі в підсобці — куртку й шапку, я глитнула пігулку, розправила плечі й пошкутильгала знайомитися з «Імперіал-КУБом» зсередини.
_______________________
Вітаю, любий читачу!
Якщо ви дійшли до цієї сторінки, я дуже сподіваюся, що історія вас зачепила. І від усього серця вдячна за увагу!
Мене звати Яніна, я письменниця, а Sovaboo — це нова літературна платформа, яку ми створили нашою командою, щоб ділитися з вами історіями.
Купуючи роман тут, ви безпосередньо підтримуєте мене як авторку і даєте можливість створювати для вас нові історії. Усі платежі проходять через офіційні, надійно захищені міжнародні системи (Stripe / Apple Pay / Google Pay), тому це абсолютно безпечно.
Ще раз вам дуже дякую і приємного читання!
Готові дізнатися, що буде далі? Запрошую до наступної глави… 🫶❤️
The story continues...
Sign in or create a profile to keep reading.