<a href="https://sova.boo/pD3N-8Dk" target="_self" rel="noopener noreferrer">"Іскра Пітьми"</a> / завершено :-) Уривок 24 розділу: Ісабель простягнула руку вперед. З її долоні вибухнуло полум’я, яке миттєво трансформувалося у вогняну стрілу. І дівчина не вагаючись кинула її в Талгарона.— Здивований, невдахо? — миттєво опинилася біля нього й схопила за його горлянку. — Упс… упс… Талгарон захрипів і кігтями намагався витягнути з живота стрілу. — Гончі! — виголосила Ісабель. — Шагарте! За мною!Вогонь навколо неї спалахнув із потужною силою. Перед тим як зникнути в його обіймах, Ісабель на мить озирнулася. Її погляд зустрів погляд Калеба, і в його очах вона побачила біль і запитання. Вистачило лише секунди, щоб промовити «Я скоро повернуся!», і вони зникнули, поглинуті вогняною стихією, залишаючи по собі тільки жарке світло та спустошення.Темний замок Ліліт був величним. Вогонь і тіні скакали по стінах, сповнюючи простір неймовірною напругою. — Мамо! Ти хотіла, щоб я повернулася? І я тут! — вигукнула Ісабель, і її голос рознісся відлунням крізь кожен куточок цього місця. Відразу ж посеред замку з’явилася Ліліт. Ісабель жбурнула до її ніг тіло Талгарона, який із гуркотом впав на підлогу.— Давши йому мітку, ти зробила його слабаком! — засміялася Ісабель, і її сміх був холодним і різким. Ліліт задерла підборіддя і, стиснувши вуста, мигцем поглянула на Талгарона, який корчився від болю й намагався дістати зі свого тіла полум’яну стрілу. — Я його зробила вірним, — розвела руками Ліліт. — Володарко, прошу… — простогнав Талгарон, відчуваючи, як полум’яна стріла зжирає його зсередини. Ліліт проігнорувала благання Талгарона й, дивлячись на доньку, звузила очі. Вогонь в очах Ісабель був занадто яскравим і живим, щоб її можна було просто ігнорувати.— Які цікаві в тобі зміни, — хмикнула Ліліт.— Твого демонятка Талгарона повільно пожирає моя магія, — знизала плечима Ісабель. Демон почав звиватися від болю, кричати й благати допомоги. Його тіло спалахнуло, і він заволав. За кілька секунд тіло почало розсипатися й царство Ліліт назавжди поглинуло його. — Ось так ти із найсильнішого свого демона зробила невдалий експеримент! — додала Ісабель, і її слова прозвучали як стусан. Гончі позаду неї заричали, і Ісабель, оглянувшись, шикнула на них.— Тихо, песики. Я не хочу змагатися також із вами. Ліліт заплескала в долоні й засміялася. Її сміх був легким, із деяким задоволенням.— Молодець! — промовила вона, і її очі заблищали. — Саме такою я хотіла тебе бачити! Сильною й безжалісною!Ісабель поглянула на матір і захитала головою. — Абсурд. Талгарон убив Баргрима й поранив мого Калеба. І я знищила його. На цьому все, — розвела руками. Ліліт фиркнула й кілька секунд покривлялася.— Знову ти про того… Баргрима. І думаєш про перевертня.  Ісабель не змогла стримати смішок. — А ти навіть не подумала про те, що після того, як мене зцілив нефілім, мені фізично боляче перебувати у твоєму Царстві Пекла, — поклала руку на груди. — О, мила. Це можна виправити… — посміхнулася Ліліт. — А знаєш, яка між нами різниця? — вигнула брову, наближаючись до матері. Її слова були спокійними, але від них віяло певною холодністю, яка була результатом її боротьби за самостійність. — Попри все, я все одно тебе люблю. І буду любити. Однак прошу, більше не втручайся в моє життя. І не смій більше завдавати шкоди моїм… знайомим-друзям. Вона зробила крок вперед і, не даючи Ліліт можливості відповісти, обійняла її. Поцілувавши її в щоку, Ісабель швидко відсторонилася й зникла у вогняному спалаху.<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/i6Jk3_zE5F.jpeg" alt="" data-id="i6Jk3_zE5F" />Уривок 25 розділу: «Я повернувся, дівча!»Це був він. Баргрим. Його голос був хрипкий, але знайомий до болю. Він звучав і розпачливо, і переможно водночас. Ісабель стояла, приголомшена, серце билося надто швидко, коли раптом за спиною почувся гавкіт. Вона озирнулась і завмерла. На неї біг пес. Великий, чорний, із густою шерстю та жовто-блакитними очима, які світилися блиском. Його паща була розкрита, в очах шалена радість. Він з розгону врізався в неї, майже збивши з ніг, і закружляв довкола, скавчачи й стрибаючи. «Я пригадав усе. Ісабель… це він».«Що? Я не розумію». «Той чоловік, з яким ти зіштовхнулася. Це він. Твій батько».<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/dE1gClOX3g.jpeg" alt="" data-id="dE1gClOX3g" />Уривок 26 розділу:— Це він, — прошепотіла. — У сірому пальті без маски. Мій батько.Їхні погляди зустрілись. У ньому не було нічого демонічного. Лише чоловік, втомлений, стриманий, самотній. Його очі були теплі, і в них не було тієї темряви, яку вона бачила в собі щодня у дзеркалі. У ньому не було Ліліт. Не було Пекла.І саме тому вона не мала права зламати це.Він заслуговував на спокій. На незнання.Ісабель стояла, мовчки вдивляючись в риси його обличчя, ніби намагаючись запам’ятати їх на все життя: тонка сивина в скронях, зморшки біля очей, блакитні очі, високий, статний. Він для неї — цілий всесвіт.І водночас — закрита брама.«Я не можу сказати тобі, хто я насправді. Не можу розповісти про демонів. Про кров. Про те, що я народжена Ліліт. Ти не витримаєш цієї істини. Просто знай, що я вдячна. За те, що ти є. За те, що живеш. І за те, що хоча б сьогодні я можу бути поруч».Коли вона озирнулася, Калеб уже чекав на неї, притримуючи маску в руці. Ісабель глибоко вдихнула. Її сукня розвівалася вітром, мов полум’я, а серце стискалося, не від болю, а від гіркого, але зрілого усвідомлення.Правда — це не завжди добро.Іноді наймилосердніше — залишити все невисловленим.***«Іскра Пітьми» — це історія про силу вибору, біль і прощення. Книга про почуття, емоції, дружбу та магію. Книга змусить вас вірити у диво, навіть коли навколо панує темрява.«У серці містичного Нового Орлеана «Іскра Пітьми» не згасає — вона лише розгоряється сильніше».<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/hCOqrDqh-i.jpeg" alt="" data-id="hCOqrDqh-i" />

Enter your reply to the comment from {person} below.

Reply to comment

Write a comment

You can edit your comment below. Maximum 1000 characters.

Edit comment

We only store cookies that are necessary for the website to function. With your consent, we also collect anonymous analytics to improve your user experience.

We use cookies

This content is intended for adults only (18+). It may contain elements that are inappropriate for minors.By clicking the confirmation button, you confirm that you are at least 18 years old and accept responsibility for this choice.For more details, please refer to our <link1>Terms of Use</link1>, <link2>Privacy Policy</link2>, and <link3>Cookie Policy</link3>.

Here you can find the desired writing, post or author. Start with the title to display the search results.

Search

To submit a request, please select a topic and describe your problem/request. If necessary, we will contact you for additional details.

Form of application

Congratulations! You have successfully registered on our platform.

Let's get to know each other :)

We have sent an email with a 6-digit login code to your email address {email}.

The code has been sent!

Sign in to access your account. Stay in touch with your favourite authors! :)

Log in to your personal account

The author {authorName} has published a new post, "{postName}"

New post published!

The author {authorName} has published a new writing, "{writingName}"!

New writing published!

The author {authorName} has published a new chapter of the writing, "{writingName}"

New writing chapter published!

The author {authorName} has published a new cycle of writings, "{cycleName}"

New cycle of writings published!

The writing published in a new language!

New comment!

Congratulations! You have been granted author rights and can publish your work on our portal.

SOVABOO

"Іскра Пітьми" / завершено :-)

NO COMMENTS