<a href="https://sova.boo/z22UpKJg" target="_self" rel="noopener noreferrer">"Пастка для серця"</a> — це історія, яка не давала мені спокою.Вона ламала, "виривала серце" та іронізувала над моїми почуттями. Історія першого кохання, маніпуляції та брехні. Історія шаленої пристрасті і страху. Якщо я попередньо гальмувала героїв, боролася з ними, то із часом зрозуміла, що не варто цього робити. Нехай помиляються, страждають, кохають, живуть своїм життям, а я лише стану їхнім голосом... <img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/fR0ft0xsye.jpeg" alt="" data-id="fR0ft0xsye" />*** Тереза давно навчилася носити маску: успішна, врівноважена, завжди з усмішкою. Але за цією ідеальністю — втрати, мовчанка, біль, який ніхто не бачить.Одинадцять років тому вона втратила матір. І відтоді звикла виживати: бути сильною, незалежною, не довіряти. Однак, коли в небезпеці знову опиняється її молодша сестра, — Тереза знову робить те, що вміє найкраще: рятує. Без права на помилку.І все могло б закінчитись гірше…Якби не він — той, хто зник багато років тому. Друг дитинства.Він допомагає не тому, що повинен. А тому, що не може інакше.Та з його появою повертається й минуле. І правда, до якої Тереза не готова.Вона опиняється на межі, де кожне рішення як крок по лезу. Пробачити чи зламатися під вагою брехні? Довіритися — чи втекти?Це історія про вибір, який болить. Про втрати, що залишають пустоту.І про почуття, які знову з’являються саме тоді, коли на них найменше чекаєш.<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/JxtiqxgWIN.jpeg" alt="" data-id="JxtiqxgWIN" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/tnUWirxIUy.jpeg" alt="" data-id="tnUWirxIUy" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/OFkw1CFt9r.jpeg" alt="" data-id="OFkw1CFt9r" />Уривок з розділу:— Дякую, що був поруч.— Завжди до послуг, — не зводячи з неї погляду, легко всміхнувся.— І також дякую за ремінь.— Це найменше, що б я міг зробити для тебе.Тереза обійняла себе руками, ніби хотіла зібрати докупи всі ті розкидані уламки, що залишились після вечора. Кивнула, не в силі більше говорити.— Йди до сестри, — м’яко промовив Даміан. — Тобі варто поговорити з нею.Тереза зітхнула й опустила голову. Її плечі здригнулися, і сльози — гарячі, беззвучні покотилися щоками. Вона не стидала їх, не витирала. У цій темній хвилині слабкості не було ні масок, ні напускної впевненості. І розуміла, що попереду її чекала нелегка розмова не лише із сестрою, але й із батьком також.Даміан зробив крок до неї. Його рухи були повільні, обережні, наче боявся, що вона може втекти. Але Тереза не рушила. Він торкнувся її плеча, і вона здригнувшись, підняла голову.— Я буду поряд, якщо тобі потрібно, — м’яко прошепотів він.Тереза заплющила очі. А потім, не знаючи, звідки взялася сила, зробила крок до нього й прихилилась до його грудей, неначе шукала тиші всередині внутрішнього шторму. Даміан мовчки обійняв її. Він не питав. Не вимагав. Просто стояв, а його руки були навколо неї — не як пастка, а як прихисток.— Я не повинна була втрачати контроль, — прошепотіла вона крізь сльози. — Не перед батьком. Не перед сестрою і Кароліною… Ні перед тобою.— Деколи варто дати собі зламатися. Хоч на хвилину. Щоб вижити.— Це занадто, — прошепотіла. — Усе… занадто.— Я знаю, — його голос був таким же спокійним, як і його дотик. — Але ти тримаєшся. І це не просто. Це — сила.Вона підняла голову й зустріла його погляд. Сіро-зелені очі Терези були вологі, з тінями болю, втрати, але й глибоким людським теплом. Вона хотіла затишку, спокою й залишитися поряд із ним, хоча б на кілька хвилин, хоча б на мить. Відчувати його турботу й захист.— Ти завжди такий… правильний?                  — Лише з тобою, маленька розбійнице.«Маленька розбійниця» — це так було сказано щиро й мило, що на обличчі Терези промайнула усмішка.— Ти уже усміхаєшся, — поцілував у носик і вустами забрав її сльозу зі щоки. — Заради твоєї усмішки та спокою… я готовий порушити навіть ту межу, яку клявся ніколи не перетинати.— Якщо ти це справді зробиш… я більше не зможу вдавати, що мені байдуже.     Тереза глибоко вдихнула й відступила на крок. Її погляд ковзнув по Даміанові. У сутінках він здавався ще вищим, ще мовчазнішим, злегка нахиленим до неї, з тими самими очима, в яких вона на мить побачила не тільки спокій, але й біль.— Даміане… пробач, що я запитую: як ти пережив смерть батьків?Запала глибока й важка тиша, яка окутала їх. Його очі на мить потемніли, і Тереза вже пожалкувала, що запитала. Але не встигла нічого сказати — він наблизився, майже впритул, і, не мовивши ані слова, нахилився й ніжно, майже невідчутно поцілував її у верхівку. Його губи ледь торкнулися її волосся, несміливо, з прихованим теплом і незвичною турботою.— Доброї ночі, Терезо, — прошепотів він і відступив.Тереза мовчала, відчуваючи, як його слова і цей простий жест змінює щось усередині неї. Як змінює її. Вона дивилася йому вслід, поки він сів у машину. Двері м’яко клацнули, і двигун загуркотів.Він не озирнувся. Просто поїхав, як завжди — спокійно, впевнено, залишаючи по собі порожнечу… і тепло. А Тереза стояла ще кілька секунд, перш ніж рушити до дверей.<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/naLs79gq2D.jpeg" alt="" data-id="naLs79gq2D" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/unAozYl8DO.jpeg" alt="" data-id="unAozYl8DO" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/th1gfXR8FY.jpeg" alt="" data-id="th1gfXR8FY" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/x6Hz02El0X.jpeg" alt="" data-id="x6Hz02El0X" /><img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/9jmm_79i4M.jpeg" alt="" data-id="9jmm_79i4M" />

Enter your reply to the comment from {person} below.

Reply to comment

Write a comment

You can edit your comment below. Maximum 1000 characters.

Edit comment

We only store cookies that are necessary for the website to function. With your consent, we also collect anonymous analytics to improve your user experience.

We use cookies

This content is intended for adults only (18+). It may contain elements that are inappropriate for minors.By clicking the confirmation button, you confirm that you are at least 18 years old and accept responsibility for this choice.For more details, please refer to our <link1>Terms of Use</link1>, <link2>Privacy Policy</link2>, and <link3>Cookie Policy</link3>.

Here you can find the desired writing, post or author. Start with the title to display the search results.

Search

To submit a request, please select a topic and describe your problem/request. If necessary, we will contact you for additional details.

Form of application

Congratulations! You have successfully registered on our platform.

Let's get to know each other :)

We have sent an email with a 6-digit login code to your email address {email}.

The code has been sent!

Sign in to access your account. Stay in touch with your favourite authors! :)

Log in to your personal account

The author {authorName} has published a new post, "{postName}"

New post published!

The author {authorName} has published a new writing, "{writingName}"!

New writing published!

The author {authorName} has published a new chapter of the writing, "{writingName}"

New writing chapter published!

The author {authorName} has published a new cycle of writings, "{cycleName}"

New cycle of writings published!

The writing published in a new language!

New comment!

Congratulations! You have been granted author rights and can publish your work on our portal.

The authorship applcation has been approved!

The authorship application was rejected for the following reason. "{reason}"

The authorship application has been rejected!

You have a reply to your comment: "{comment}"

SOVABOO

"Пастка для серця" / емоційна, гостросюжетна новинка / візуалізація до книги

NO COMMENTS