Розділ 2

—  Ти ромкомів передивилась чи книг забагато прочитала про боса і підлеглу? Мила моя, він козел рідкісний і якщо я пропрацюю в нього хоча б місяць – це вже буде вважатися подвигом. – Я покрутила пальцем біля скроні показуючи наскільки вона дурненька, ба більше наскільки божевільні її думки.

—  Ну— ну, побачим.

Я вийшла від неї з відчуттям легкості і вільності, до того моменту як згадала, що завтра в мене перший день на роботі. І що тепер? Правильно я вимушена заїхати в торговий центр по діловий одяг. Ну так, я та людина, в якої немає ділових костюмів і сорочок. 

Більше години ходила магазинами в пошуках підходящого одягу. І що за козел змусить ходити людину в діловому одязі? Правильно, мій бос. Я з такою апатією міряла і купляла костюми, що так тільки підбирають квіти люди в яких на них алергія. Не можу сказати, що була задоволена результатом, коли вийшла з магазину, але як тільки я прикупила собі новеньке пальто більш— менш підходяще під діловий стиль, мій настрій піднявся. 

Гуляючи парком з пакетами в руках я вийшла на зупинку, щоб доїхати додому, як раптом той самий чорний Ягуар зупинився на зупинці прямо біля мене.

—  Підвезти? – Так само як і вранці посміхався мені вже на хвилинку мій бос— сноб.