"Пастка твого серця" / АНОНС / Сердечні справи і цуценята

Анонс "Пастка твого серця" / Коли у сердечні справи неочікувано втручаються... цуценята)

***

І саме в цю мить із кущів пролунав тоненький звук — тихе скавчання. Тереза здригнулася й підвела голову. За мить із-за дерева вибігли троє малих цуценят — незграбні, з м’якими лапками й блискучими очима. Вони весело заметушилися навколо, гавкаючи й махаючи хвостиками.

Даміан закотив очі й важко зітхнув, падаючи потилицею на траву.

— Чудово, — пробурмотів він крізь зуби. — Просто ідеально.

Тереза засміялася, піднялася з нього й, пригладивши волосся, присіла навпочіпки до цуциків. Її обличчя сяяло від щирої радості, вона простягнула руки й тихим, лагідним голосом покликала малюків до себе. Цуценята одразу підбігли, змагаючись, хто перший залізе до неї на коліна.

— Подивися на них… — прошепотіла вона з теплою усмішкою, погладжуючи пухнасту шерсть. — Вони, мабуть, загубилися. Ми можемо забрати їх на ферму, їм там буде добре.

Даміан підвівся, сів, обхопивши коліна руками, і глянув на цю сцену. Його плечі ще піднімалися від нерівного дихання, а в погляді змішалися роздратування й безсила усмішка.

— Облом століття, — нарешті вимовив він, покосившись на Терезу.

Вона обернулася до нього, примружившись.

— Що? Ревнуєш до цуциків?

— О, ще і як, — хрипко відповів він, а тоді піднявся й підійшов ближче. — Вони вкрали в мене найважливіший момент.

Тереза засміялася так дзвінко й щиро, що навіть його роздратування розтануло, поступаючись легкій теплоті, яка раптом огорнула їх обох.

Тереза обережно підняла на руки одного із цуценят. Малюк тремтів від радості, злегка сопів і терся носиком об її щоку. Даміан, не відводячи погляду від Терези, взяв двох інших цуценят.

— Задоволена? — всміхнувся.

Тереза, оглянувши Даміана із цуценятами, кивнула.

— Дуже. Ти такий милий…

Малюки виляли хвостиками й підставляли лапки, намагаючись дослідити його обличчя.

Вони рушили стежкою назад до ферми, йдучи поруч, але настільки близько, що плечі іноді торкалися одне одного. Тереза відчула теплоту його руки та запах шкіри, і знову серце трохи прискорилося. Даміан, уважно поглядаючи на цуценят, час від часу кидав на неї швидкі погляди, які говорили більше, ніж слова.

— Схоже, вони одразу знайшли собі новий дім, — тихо промовила Тереза, усміхаючись.