Глава 7

– Тренере Герлі, газета «Ellison News», Ембер Коуч! Добрий день!

– Добрий день, Ембер.

– І почнемо з найголовнішого запитання: як ви вважаєте, чи зможуть «Беркути» в новому сезоні зберегти лідерство в шкільній лізі лакросу? Ми всі знаємо, що в нас серйозні конкуренти, і боротьба за право потрапити на регіональні змагання очікується складна.

– Абсолютно. Я в цьому повністю впевнений! Усі хлопці налаштовані на перемогу, тож на всіх нас чекає цікавий спортивний рік.

– Нещодавно в команді з’явився новий капітан. Чого нам чекати від нього? І чи не боїтеся ви, що він може не виправдати ваших надій?

– Найголовніше, щоб Шон виправдав надії команди й згуртував довкола себе хлопців. Це буде непросто, але він добре показав себе в минулому сезоні, і в мене є всі підстави вважати, що він упорається. Зараз команді належить набір гравців, і авторитет капітана вкрай важливий для новачків.

– Торік у команді був гравець, який показав результати за очками вищі, ніж Шон Рентон, але був виключений зі школи за відомий інцидент. Цього року він повернувся до занять і…

– Ви говорите про Метью Палмера?

– Так, про нього. Тренере Герлі, чи маєте ви намір повернути Палмера до команди? Адже всі ми добре пам’ятаємо, кому саме «Беркути» завдячують перемогою в грі з «Бульдогами», які останні два роки утримували за собою звання чемпіонів у першості міста.

– Цікаве запитання, але я поки не готовий на нього відповісти. Багато що залежатиме від команди й від самого Метью.

– І все-таки, тренере Герлі, що ви особисто можете сказати про повернення Метью до родини «Беркутів»? Чи має школа шанс на це сподіватися?

– Що стосується мене, то приховувати не стану: так, я б хотів знову побачити Палмера серед гравців основного складу.

Ембер переможно повертається до мене, і я так і бачу спалахлий напис «Бінго!» в її очах.

Тема лакросу в нашій школі священна й цікавить абсолютно всіх, тому Коуч ще якийсь час розпитує тренера про програму тренувань, зміну гравців у робочому складі й про те, чи реально новачкам, які прийшли до школи, показати себе?

Я фотографую хлопців під час розминки й вимикаю всі зайві почуття, коли тренер просить усіх підійти, щоб зробити загальний знімок.

Шон теж тут. Я не дивлюся на нього, лише в об’єктив своєї фотокамери, зате дивлюся сміливо, як робила це завжди. Ковзнувши серед інших поглядом по його обличчю, мені раптом здається, що він у сум’ятті відводить очі, ніби знає, що цієї миті йому від мене не сховатися. Не допоможуть ні показна байдужість, ні увага Кейт.

До біса! Я не дозволяю руці здригнутися, коли роблю кадри, і не збираюся червоніти під прицільними поглядами хлопців. Сьогодні вивести мене з рівноваги здатен лише один із них – Палмер, але, на щастя, його тут немає.

Зробивши знімки «Беркутів», я опускаю фотокамеру, дякую тренеру й бажаю всім гарного тренування. Моя усмішка виходить натягнутою, але тут уже нічого не вдієш – грати обличчям я не вмію і просто кваплюся якнайшвидше піти.

Здається, тренер Герлі трохи здивований тим, що я не помахала Шону рукою й не обмінялася з ним звичними жартами. Навряд чи він серйозно цікавиться особистим життям своїх гравців, однак із уваги нічого не випускає. Сподіваюся, невдовзі він зрадіє новій дівчині Рентона, коли дізнається, хто вона. І навіть похвалить його за такий вдалий вибір пари.

Авжеж, новий капітан «Беркутів» і капітан групи підтримки – чарівна чирлідерка, сучка Кейт. Перемога команди! Повні трибуни глядачів, радісні крики у сто двадцять децибелів, і вони – дві сяйні зірки на висхідному небосхилі кар’єри шкільного тренера…

Ото щастя буде! Повні штани! Кажуть, Адама Герлі запрошує на роботу серйозний університет, тож протекція Всемогутнього Гардінга, татка Кейт, точно не буде зайвою. Для всіх усе складається просто зашибісь!

Ну, і нехай!

– Фух, ми впоралися! І всього за якихось п’ятнадцять хвилин! – видихає задоволена Ембер, зрівнявшись зі мною й вимикаючи диктофон. – Ти чула, Ешлі, що Герлі сказав? Я так і знала щодо Палмера! Зуб даю, він спить і бачить його на полі! А всі ці відмовки, що він, мовляв, не може відповісти на запитання, – для дурних тупиць! Дивно, що тренер одразу не затягнув Метью сюди, якщо вже повернув до школи. Я так сподівалася його побачити!

– Не так уже й дивно, Ембер, після того, що сталося. Ти бачила хлопців на полі? – киваю я підборіддям у бік гравців. – Зараз Рентону всі в рот заглядають, а якщо повернеться Палмер… – я з усмішкою піднімаю брову. – То замість ще одного сильного гравця Герлі може отримати відкриту конфронтацію двох лідерів. Ти ж не думаєш, що він цього не розуміє?

– Я думаю, – подруга повертає голову, із задумливим примруженням оглядаючи хлопців, – що Палмера, перш ніж допустити до занять, добряче обклали умовами.

– Хто?

– Та хоча б та сама Моран із директором Гібсоном! – Ембі зі зітханням відвертається. – Наша суспільна система збоїв не дає: або бере за яйця й міцно тримає, як каже мій тато, або викидає, як сміття, на узбіччя життя. І якщо Палмер повернувся до школи, то повір, Еш, вибору в нього, по великому рахунку, немає! Тим паче з його репутацією. Тобі не здається, що я маю рацію?

– Мені здається, тренер Герлі – хитрий лис і знає, що робить, – погоджуюся з подругою. – Я вірю Джейку, що Палмер небезпечний тип і краще з ним не зв’язуватися, але послухай, якщо все так, як ти кажеш, то йому не позаздриш. Не хотіла б я опинитися на його місці. Утім, – додаю, згадавши сильну енергетику хлопця, яка мене буквально вимучила на уроці англійської, – поруч із ним я б теж не хотіла опинитися. Якщо він повернеться до тренувань, він буде змушений слухати Рентона. А я не уявляю, як це можливо. Торік вони просто одне одного не помічали, доки не сталася бійка.

– А я якраз не заздрю Рентону, – продовжує розмірковувати Ембер, ще раз озирнувшись у бік хлопців. – Подивися на нього, який він зараз упевнений у собі. Удає, що йому начхати і повернення Палмера до школи не стало для нього неприємним сюрпризом. Ха! Так я й повірила! А щодо хлопців із команди… – примружує вона уважний погляд. – Це поки вони йому в рот заглядають, Еш. Але подивимося, чи вистачить Шону його авторитету, якщо доведеться вивести команду на гру з «Бульдогами» без Метью. І чи захоче Кейт вішатися йому на шию, коли «Беркути» вилетять із першості міста.

Ембер хитає головою, демонструє, як корок вилітає з пляшки сидру, і відпускає єхидний смішок:

– Повір, щойно це дійде до Рентона так само, як дійшло до Герлі, він змириться з присутністю Палмера, як миленький! І слова не пискне!

Я зітхаю, прибираю зі щоки пасма волосся, що впали на неї, і відвертаюся в бік школи. Ось про це мені думати зовсім не хочеться.

– Знаєш, Ембі, здається, мені байдуже. Нехай роблять, що хочуть. Якщо від мене знадобляться знімки, я їх зроблю. І все одно з Кейт буде Шон чи без.

– А мені – ні! – уперто вимовляє Ембер. – Терпіти не можу зазнайок, особливо з поганою пам’яттю! Мені подобаються «Беркути», і особисто я хочу їм перемоги! Але буду на боці Палмера – він хоч не вдавав увесь цей час мого друга. От почекай, – знову мрійливо всміхається подруга, – я тільки розвідаю, з ким він зустрічається, і таку інтригу в газеті замучу! Таку! Жаба Кейт лусне від злості!.. Може, її й оберуть королевою школи, але вона точно не буде єдина на слуху. Ох, аж руки сверблять!