Розділ 5, частина 3

Подумати хотілося – втім, як завжди. А ось розвивати думку далі – ні. Я теж посміхнувся дівчині. Новий контракт забороняв будь-який розголос деталей шоу та його учасників, тож послатися на проєкт не вийде.

– Спокуслива пропозиція, але ніяк – сімейні справи.

Вона розчаровано повела плечима, запахнувши на грудях куртку. І не стрималася від гострої шпильки.

– Напевно, провідуєш улюблену бабусю?

Теж варіант. Наступного разу неодмінно збрешу щось із цього приводу, а зараз сказав майже правду:

– Не вгадала. У цирк іду з сестрою, вже квитки купив… у перший ряд. Обожнюю клоунів!

Якщо вона і здивувалася, то виду не показала.

– Ну, як хочеш. Але якщо передумаєш – дзвони. Буде хороша музика і коктейлі.

– Окей. Бувай.

Я вже розвернувся, коли дівчина знову мене гукнула:

– Демонцю, ти завжди дівчатам брешеш, щоб відчепилися? У тебе ж немає номера мого телефону!

– Завжди, – не став опиратися і посміхнувся брюнетці ширше, відходячи до машини. – Але ніколи не кажи ніколи.

– У сенсі?

– Раптом одна з вас одного разу змінить це правило?