Розділ 1: Ти моя душа

— Нішель… Чому ти мовчиш? — вигнула брови Сабін.

— Дівчата, я… не знаю, — знизала плечима.

Сабін закотила очі.

— Сестро, погоджуся! — Рейн взяла Нішель за руку.

— Ну що тут ще думати? — розвела руками Серена. — У мене й в Сабін не було дівич-вечора…

— Гм… у нас навіть не було справжнього весілля. Утім, я не жаліюся, — знизала плечима Сабін.

— Я також, — підтримала слова сестри Серена. — Утім тобі ми хочемо влаштувати не лише чудове весілля, але й дівич-вечір.

— Ну гаразд! Ви всі навіть без слів можете швидко переконати! — кивнула Нішель.

— Дівчата, я думаю, що ми можемо забронювати столик у клубі, де завжди грає чудова музика, а ми зможемо танцювати, сміятися й просто бути разом. Як вам така ідея? — підморгнула Сабін.

— Згодна, ми ж, нарешті, можемо розслабитися й не думати про все, що відбулося, — кивнула Рейн.

— Точно, — додала Серена, — і я обіцяю, що не буду за вечір панікувати за дітей.

Сабін, задоволено спостерігаючи за тим, як зароджується ентузіазм серед дівчат, усміхнулась:

— Ось так-то краще. Нішель, ти заслужила цей вечір більше, ніж хто інший.

І справді, цей вечір став би не просто нагодою для веселощів, а й можливістю для дівчат знову знайти зв’язок, розслабитися та дозволити собі радість у серці.

— О, і до речі, у стриптиз клуб ми точно не підемо! Нам і так вистачає наших чоловіків! — додала Сабін.

Усі дівчата вибухнули сміхом. Серена, тримаючись за живіт, розреготалася, а Нішель навіть не змогла спокійно випити шампанське й сміючись розлила на себе напій. Цей момент перетворився на справжній сміховий вихор, коли дівчата, насміхаючись одна з одної і розслаблюючись після всього, що сталося, почали розповідати ще кілька жартів про чоловіків і стосунки. У цьому легкому та веселому настрої вони всі відчули, як важливо мати один одного поруч у ці моменти радості й підтримки.

Чоловіки, стоячи на терасі, разом оглянулися.

— Як ви думаєте, що вони вже задумали? — Адам склав руки на грудях і поглянув на Ісаака, який стояв поряд.

— Головне, щоб потім не було проблем, — буркнув Артур.

— Та годі вам, що може трапитися? — розвів руками Ісаак.

— О, друже, у місті грішних душ може трапитися все завгодно, — поклавши руку на плече друга, промовив Лука.

Бейн, закотивши очі, розреготався.

— Ви такі… милі й кумедні! — продовжував сміятися. — І ці — чоловіки круті бізнесмени!

— От коли одружися, потім і подивимося на тебе! — вигнув брову Адам.

— О, ні, ні! — захитав головою Бейн. — Я холостяк. І пишаюся цим.

— От коли тобі прилетить стріла Купідона в серце й в інший орган, тоді й поговоримо! — Артур поплескав Бейна по-плечу.

— Та ну вас, — буркнув Бейн, і чоловіки засміялися.

Коли Бейн попрощався й пішов, чоловіки повернулися до своїх дівчат. І ось знову наповнена сміхом та жартами атмосфера в кімнаті стала ще більш святковою. Серце кожного було наповнене радістю, а на обличчях — усмішки, які нічим не можна було затьмарити. Всі знали, що попереду чекають нові етапи життя, але поки що вони мали один одного й цей момент. І, навіть не думаючи про майбутнє, кожен із них просто був щасливий бути тут і зараз, разом зі своїми близькими.

Так, цей вечір став важливою віхою для всіх. І хоча все її життя було непередбачуваним, Нішель відчула, що тепер, із родиною і друзями поряд, вони з Лукою були готові йти через будь-які випробування, долати труднощі й будувати своє спільне щастя.

***

Наступного ранку Нішель, Рейн, Сабін і Серена вирушили до салону, щоб вибрати для Нішель ідеальну весільну сукню. Вся кімната була наповнена ніжними кольорами й ароматами, а блискучі тканини суконь відображали м’яке світло люстр. Нішель сиділа перед дзеркалом, її очі блищали від нетерпіння та захоплення. Вона намагалася знайти ідеальну сукню, яка б підкреслила її найкраще. Тканини струменіли й переливалися, кожна сукня виглядала так, ніби була створена спеціально для цього моменту.

— Ось ця! — вигукнула Сабін, схопивши одну із суконь на вішаку, що була ідеальною на вигляд: ніжно-біла, з вишивкою, яка додавала елегантності. — Це буде виглядати неймовірно!

Серена, з радістю поглядаючи на сукню, додала:

— Ти будеш виглядати як принцеса! А ми з дівчатами обрали червоний, щоб зробити тебе ще більш яскравою. Ти точно не можеш залишити нас без уваги на твоєму святі.

Рейн підійшла до сестри й, поклавши руку на плече, промовила:

— Я так щаслива за тебе.

Нішель, відчуваючи, як під впливом цих слів її серце наповнюється ще більшою радістю, обернулася й поцілувала Рейн у щоку.

Всі переживали цей момент разом, і це було дійсно щось особливе.                                                                                                                     

Після кількох примірок вибір став очевидним. Нішель обрала сукню, яка ідеально сиділа на її фігурі, підкреслюючи її красу.

— Це буде найкраще весілля, — промовила Серена, поглядаючи на Нішель, яка тепер виглядала ще більш щасливою.

Тепер залишалося тільки чітко запам’ятати цей день як одну з найяскравіших сторінок їхнього життя — день, коли вони разом допомогли Нішель стати найкрасивішою нареченою, а також день, коли вони, як подруги й сестри, стали частиною найважливішої миті.