Від'їзд

— Футболка від Diesel, куртка від All Saints, білизна… вибач, не можу розгледіти, але, думаю, приблизно пʼятдесятник за ліфчик. Разом, включно з хімчисткою куртки, буде близько півтори сотні.

Дівчата втупилися на Сейджа в німому подиві. Що поробиш, хлопчик завжди любив справляти враження та у свої двадцять три вже непогано розбирався в усьому, що стосувалося жіночого одягу й білизни. Рожевоволоса Кралечка обдарувала мого брата сліпучою усмішкою, але білявка його, схоже, із задоволенням задушила б.

— До речі, якщо хочеш врятувати волосся, то цю підливу краще змити й швидше. Інакше потім уже ніщо не врятує. А ще там було багато перцю чилі. Ще не пече? — запитав Сейдж.

— По-моєму, ти надто балакучий, — зробила крок уперед розлючена дівчина, стискаючи кулаки.

Між нею і моїм братом жваво влізла Кралечка, а я зрозуміла, що ситуацію час рятувати.

— Де ти живеш? Я зайду ввечері, занесу гроші, — запропонувала я постраждалій красуні.

— Купи на них трошки координації для свого дружка! — рявкнула білявка, розвернулася й побігла назад у будинок.

— Вибачте, — повернулася до нас Кралечка. — Її можна зрозуміти. Ми збиралися в гості й тепер точно запізнимося. Ви теж тут живете?

— Не я. Моя сестра. Я Сейдж. А це Лорі, — представив нас Сейдж, оцінюючи Кралечку.

— Бекі, — представилася дівчина. — А то була Айві. Гаразд, тоді бувай! Думаю, ще побачимося. Я живу на останньому, п’ятому поверсі.

— А Лорі на четвертому!

— Прекрасно! До речі, у мене вечірка сьогодні ввечері, заходьте!

— Не думаємо, що твоя подруга буде рада, — відповів Сейдж.

— Це моя вечірка, а не її! — підморгнула нам Бекі й втекла слідом за подругою.

Я в подиві повернулася до Сейджа. Уміння брата блискавично заводити нові знайомства вселяло в мене священний трепет.

— Ти зіпсував одяг її подрузі, а вона запрошує тебе в гості. Неймовірно.

— Що поробиш. Я трясця який чарівний. І, між іншим, вона запросила нас. Треба б захопити випивку.

— Я не збираюся йти.

— Не піти на першу вечірку, на яку тебе запрошує перший зустрічний першого ж дня? Ну, це зовсім дикість! Гірше тільки носові хустки вишивати.

— Тільки не кажи, що ти зібрався піти! — вигукнула я. — До слова. Я бачила, як ти дивився на цю Бекі, і, смію тебе запевнити, маючи дівчину, дивитися так на когось іще — просто підлість.

— Та не дивився я на неї! — вигукнув Сейдж. — А в тебе занадто багато очей. Треба б щось із цим зробити.

— Придурок, — посміхнулася я.

— І я тебе теж, — засміявся Сейдж і почав збирати контейнери, що розсипалися, наспівуючи собі під ніс.