Розділ 7
Це був доволі дивний день, який нарешті закінчився. Тільки коли я лягла в ліжко, то пригадала, що Бродяга сьогодні більше не писав мені. Я почала хвилюватися, а потім вирішила, що він надто зайнятий, все— таки в людини свій бізнес. І як так вийшло, що я почала прив’язуватись одразу до двох чоловіків? Ен, що з тобою не так? Мені терміново потрібно поговорити з Вірою, тільки вона може вправити мозок, при цьому залишатися моєю подругою.
Сон сьогодні мене здолав доволі швидко і міцно, я не бачила нічого уві сні, тільки вранці хотіла кинути будильник десь далеко, щоб він закрився. Але ж ні, треба було на роботу, в цілому день проходив, як завжди рутинно, спочатку вибрати костюм, який я не любила, потім вже звичний алгоритм в офісі, єдине що розбавляло цю одноманітність, це Маша з якою ми доволі швидко зблизились і тепер в мене з’явилася ще одна подруга. Бродяга затих, тому я вирішила написати йому сама.
Леді: Привіт, в тебе все добре? Ти не пишеш, щось трапилось?
Після цього була довга тиша, я так і не могла збагнути, може то я стала йому не цікава, але все ж наче було добре. Так, годі себе накручувати, він просто зайнятий. Ввечері мій бос вже не такий козел, як зазвичай підвіз мене додому, знову нагадавши, що на вулиці йде сніг і холодно, якщо я хочу захворіти і бути звільненою, то можу йти пішки – на що я зміряла його неприємним поглядом. Всю дорогу він кидав на мене погляд, але не дозволяв собі лишнього, що мене радувало. Звісно його покарання були солодкими, але неправильними і ми це обоє прекрасно розуміли.
Вдома я провела ще одне заняття з Артемкою і ми знову весь час який залишився балакали, правда тепер його турбувало дещо інше.
— Анно Сергіївно, у вас у житті сталося щось приємне, якісь зміни?
— Чому ти раптом так вирішив? – Мене дещо здивувала його спостережливість.
— Ну ви весь вечір дивитеся на мобільний і важко зітхаєте, а потім наче щось згадуєте і ваш настрій стає кращим.
— Який ти спостережливий. Так, мій друг перестав мені писати, а людина, яку я трішки зневажала – виявилась досить непоганою. – Я погладила його по голові.
— Ну друзі теж не завжди мають час, щоб відповісти. Як каже моя мама: «Головне бути терплячим і ти обов’язково будеш щасливим».
— В тебе дуже мудра мама та й ти нічого так, — я простягнула йому кулачок, щоб він вдарив, як в двері подзвонили і Артемко побіг до мами, кинувши мені наостанок: — Анно Сергіївно, все буде тіп топ, не партесь. – На що я тільки посміхнулась.
Я увімкнула новорічний серіал і почала готувати вечерю, сьогодні мені хотілося чогось легенького, тому я вирішила зробити картопляне пюре із курячими відбивними і до цього легенький салатик. Коли все готувалося, у мене залишився настрій на десерт, в холодильнику я знайшла сир, печиво, консервовані персики і чомусь мені захотілося чізкейку. Звичайно я була б не я, якби просто кинула цю ідею. Тому через деякий час на кухні було готово, все чого я сьогодні хотіла. Коли я дібралась до телефону, зрозуміла, що пропустила момент, коли мені відповів Бродяга.
Бродяга: Леді, перепрошую за те що не писав, був зайнятий. Дуже сумував за нашим спілкуванням насправді. Що поробляєш?
Я посміхнулася, отже, не одній мені його не вистачало.
Леді: Я приготувала вечерю, чізкейк і тепер можу спокійно сидіти і нічого не робити.
Бродяга: Ого, та ти просто фея. А я от сьогодні задовольняюсь доставкою, нажаль, не мав часу приготувати собі щось, та й сил теж. Що нового розкажеш?
Леді: Мій бос виявився доволі крутим чоловіком, врізав моєму колишньому, який вів себе, як справжній мудак, потім розказав трішки про себе і я зрозуміла, що він такий тільки тому, що біля нього мало людей яким він може по— справжньому відкритися.
Бродяга: Ну це прогрес. Знаєш, що мені дійсно цікаво?
Леді: Що?
Бродяга: А чи не закохана ти раптом у нього? Ти не подумай, я питаю це чисто із цікавості, просто ти так багато про нього говориш.
Леді: Ні, спочатку мені була незрозуміла його поведінка, тепер я намагаюся розібратися в ньому, як в людині.
Бродяга: Ну я зрозумів, тільки якщо станеться, що ти закохаєшся повідом мене, щоб я знав.
Леді: Взагалі— то мені тебе не вистачало ці дні, коли ти мовчав. Навіть була думка зустрітися. Але поки бачу, що немає сенсу.
Бродяга: Пропоную, поспілкуватися ще деякий час і тоді зрозуміти чи варто це робити. А поки добраніч.
Леді: Добраніч;)
Я була здивована і спантеличена. Він поводив себе дивно, ну не міг він закохатися в мене, навіть не бачивши мене. Я геть заплуталась, з одного боку Влад, який відкривається мені геть по— новому, з іншого Бродяга, якого мені самій цікаво побачити і поспілкуватися. І що ти тепер буде робити Ені, крутилося у моїй голові. Спочатку був ідіот Кирило, якого ти безнадійно любила, але він хоч був один. А тут тобі на цілих двоє мужиків, з яких ти не можеш вибрати одного. В що ти знову вляпалась?
Ви щойно завершили читання останньої частини твору.
Які емоції він залишив у вас?
Поділіться враженнями в коментарях — це важливо для автора та допоможе іншим читачам відкрити для себе цю історію.
Історія триває ✨
Автор продовжує працювати над новими розділами.
Збережіть твір у своїй бібліотеці та підпишіться на автора, щоб першими отримувати оновлення.