Глава 9

На жаль, мені не все подобається. У більшості випадків цифровий конвертер зображень упорався чудово, але під час репортажної зйомки умови освітлення постійно змінюються, вгадати з потрібними параметрами буває складно, і я витрачаю майже дві години на те, щоб підправити потрібні мені фотографії вручну. Задаю тип освітлення й коригую баланс білого, спостерігаючи за колірною температурою. Працюю, доки не отримую справжні кольори й задовільний результат.

Коли я добираюся до команди «Червоних лисиць», знімки викликають у мене спонтанну усмішку й смішок. Усе-таки Ембер майстриня маніпуляції чужим настроєм і домоглася свого. На всіх фотографіях чирлідерок незадоволеними виглядають тільки центральна трійка дівчат – Кейт, Тамара й Синтія. Решті ж «лисиць» цілком собі весело – он які широченні усмішки на обличчях. І що стосується мене, то вже краще так, ніж навпаки.

Я сортую знімки, відбираю найкращі, підписую їх і відправляю на електронну пошту Закарі.

Отримавши від хлопця відповідь: «Гарна робота, Еш! Ха-ха, я так і знав, що Ембер відзначиться! Що це з тренером Герлі й «Лисицями»? Чекаю від Коуч текст інтерв’ю. Цікаво буде дізнатися, на які місця ви їм насипали солі!».

Бейкер надсилає смайлик із піднятим угору великим пальцем, і я відключаюся.

От тепер нарешті можна зайнятися своїми особистими справами!

Я закриваю велику папку під назвою «Ellison News» і відкриваю іншу під назвою «Конкурс природної фотографії». Два тижні тому я прочитала про нього у відомому журналі для фотографів, знайшла сайт і подала заявку на участь – зважилася в перші дві хвилини, поки не передумала. Система, спираючись на надані мною дані про себе, зареєструвала мене в категорії «Фотограф-початківець», і тиждень тому я легко подолала перший тур, опинившись серед учасників конкурсу.

У першому турі треба було надіслати макрофотографію чого завгодно зі світу природи, і я сфотографувала бджолу на довгій травинці, що відбилася у великій краплі роси. Умовою другого туру було зняти об’єкт дикої природи в русі – непросте завдання, особливо з огляду на той факт, що я не могла похвалитися досвідом такої зйомки. Зате я знімала в русі гру «Беркутів», заповнені трибуни й бігунів під час кросингу – чим не живі об’єкти? – тож не збиралася відступати перед труднощами.

Що мені зараз було потрібно, то це зосереджено все обміркувати й скласти план дій. І ось із плану я й почала, поклавши перед собою блокнот і ручку…