Розділ 6, частина 2

Тим часом камери наблизилися до Валентина і показали його великим планом. Рука ведучого злетіла, і він легко закрутив колесо. Вдарив долонею по сріблястій стрілі, пустивши її в протилежний бік, і все закружляло, немов у казці про потік часу. Замиготіли різнокольорові сектори, обертаючись окремо один від одного, задзвеніли дзвіночки, і колесо почало сповільнюватися…

Матінко… Хочу додому до Зодіака. Пити каву, читати книгу і в’язати шапку! У цей момент, присягаюся, я не могла поворухнутися!

Колесо зупинилося, сектори зійшлися, і стріла одночасно вказала на рожевий трикутник з ім’ям «Катя» і блакитний з ім’ям «Богдан».

Зал очікувано бурхливо відреагував, а я видихнула і прикрила очі.

Невже пронесло?

— Вітаю учасників! У нас є перша пара! — урочисто виголосив Валентин. — Катерина, ніжна художниця, яка мріє про старовинні вулички Парижа і романтичні побачення під Ейфелевою вежею, і Богдан — майбутній юрист з характером скелі! Отже, доля вирішила звести пензель і кодекс… цікавий вибір. Попрошу пару спуститися до нас!

На екранах одразу з’явилися великі плани: тендітна шатенка з тонкими рисами обличчя і світловолосий, впевнений у собі хлопець. Роздивитися їх краще в мене не вийшло — хвилювання не дало. Обоє спустилися зі своїх місць і зустрілися під аркою. Зустрівши їх, Валентин, сяючи фірмовою усмішкою, зауважив:

— Ось вона, магія повороту колеса! Ви тільки подивіться, які контрасти! Один любить сперечатися, а інша шукає натхнення в кожному погляді. Що ж, побачимо, чиї почуття виявляться сильнішими! Прошу пару пройти до нашого імпровізованого кафе на перше побачення і зайняти свій столик — ми ще обов’язково повернемося до Катерини та Богдана!

Зал зааплодував, знову заграла музика, а я раптом подумала (побачивши, як впевнено хлопець поклав руку на тендітні плечі дівчини): як добре, що цей юрист не випав мені. Він цю Катю в будь-якій суперечці задавить аргументами, як пітон мавпочку, тому що «чути» такі не вміють. Хоча… раптом у неї знайдуться фарби, здатні зафарбувати навіть бетон?

Пара зникла за аркою, і Валентин знову повернувся до Колеса Купідона. Вимовив, знижуючи голос:

— А тепер, пані та панове, настав момент для наступного вибору. То хто ж стане другою парою вечора? Скоро ми дізнаємося відповідь!

Він поклав долоню на золотий обід, витримав драматичну паузу, і силою штовхнув колесо. Знову спалахнули вогні, задзвеніли дзвіночки… і моє серце шубовснуло вниз.

Ні, не зараз, будь ласка! Вибери когось іншого, не мене! А я просто відвалюся за сцену і повзком, повзком… Може, мене навіть не згадає ніхто!

Але ось обертання сповільнилося, і стрілка завмерла на рожевому секторі. Зал завмер… а я відчула, як мене пронизав крижаний струм.

На величезних екранах спалахнуло ім’я… «Діана».