<a href="https://sova.boo/pD3N-8Dk" target="_self" rel="noopener noreferrer">"Іскра Пітьми"</a> / завершено :-) Уривок 24 розділу: Ісабель простягнула руку вперед. З її долоні вибухнуло полум’я, яке миттєво трансформувалося у вогняну стрілу. І дівчина не вагаючись кинула її в Талгарона.— Здивований, невдахо? — миттєво опинилася біля нього й схопила за його горлянку. — Упс… упс… Талгарон захрипів і кігтями намагався витягнути з живота стрілу. — Гончі! — виголосила Ісабель. — Шагарте! За мною!Вогонь навколо неї спалахнув із потужною силою. Перед тим як зникнути в його обіймах, Ісабель на мить озирнулася. Її погляд зустрів погляд Калеба, і в його очах вона побачила біль і запитання. Вистачило лише секунди, щоб промовити «Я скоро повернуся!», і вони зникнули, поглинуті вогняною стихією, залишаючи по собі тільки жарке світло та спустошення.Темний замок Ліліт був величним. Вогонь і тіні скакали по стінах, сповнюючи простір неймовірною напругою. — Мамо! Ти хотіла, щоб я повернулася? І я тут! — вигукнула Ісабель, і її голос рознісся відлунням крізь кожен куточок цього місця. Відразу ж посеред замку з’явилася Ліліт. Ісабель жбурнула до її ніг тіло Талгарона, який із гуркотом впав на підлогу.— Давши йому мітку, ти зробила його слабаком! — засміялася Ісабель, і її сміх був холодним і різким. Ліліт задерла підборіддя і, стиснувши вуста, мигцем поглянула на Талгарона, який корчився від болю й намагався дістати зі свого тіла полум’яну стрілу. — Я його зробила вірним, — розвела руками Ліліт. — Володарко, прошу… — простогнав Талгарон, відчуваючи, як полум’яна стріла зжирає його зсередини. Ліліт проігнорувала благання Талгарона й, дивлячись на доньку, звузила очі. Вогонь в очах Ісабель був занадто яскравим і живим, щоб її можна було просто ігнорувати.— Які цікаві в тобі зміни, — хмикнула Ліліт.— Твого демонятка Талгарона повільно пожирає моя магія, — знизала плечима Ісабель. Демон почав звиватися від болю, кричати й благати допомоги. Його тіло спалахнуло, і він заволав. За кілька секунд тіло почало розсипатися й царство Ліліт назавжди поглинуло його. — Ось так ти із найсильнішого свого демона зробила невдалий експеримент! — додала Ісабель, і її слова прозвучали як стусан. Гончі позаду неї заричали, і Ісабель, оглянувшись, шикнула на них.— Тихо, песики. Я не хочу змагатися також із вами. Ліліт заплескала в долоні й засміялася. Її сміх був легким, із деяким задоволенням.— Молодець! — промовила вона, і її очі заблищали. — Саме такою я хотіла тебе бачити! Сильною й безжалісною!Ісабель поглянула на матір і захитала головою. — Абсурд. Талгарон убив Баргрима й поранив мого Калеба. І я знищила його. На цьому все, — розвела руками. Ліліт фиркнула й кілька секунд покривлялася.— Знову ти про того… Баргрима. І думаєш про перевертня.  Ісабель не змогла стримати смішок. — А ти навіть не подумала про те, що після того, як мене зцілив нефілім, мені фізично боляче перебувати у твоєму Царстві Пекла, — поклала руку на груди. — О, мила. Це можна виправити… — посміхнулася Ліліт. — А знаєш, яка між нами різниця? — вигнула брову, наближаючись до матері. Її слова були спокійними, але від них віяло певною холодністю, яка була результатом її боротьби за самостійність. — Попри все, я все одно тебе люблю. І буду любити. Однак прошу, більше не втручайся в моє життя. І не смій більше завдавати шкоди моїм… знайомим-друзям. Вона зробила крок вперед і, не даючи Ліліт можливості відповісти, обійняла її. Поцілувавши її в щоку, Ісабель швидко відсторонилася й зникла у вогняному спалаху.<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/i6Jk3_zE5F.jpeg" alt="" data-id="i6Jk3_zE5F" />Уривок 25 розділу: «Я повернувся, дівча!»Це був він. Баргрим. Його голос був хрипкий, але знайомий до болю. Він звучав і розпачливо, і переможно водночас. Ісабель стояла, приголомшена, серце билося надто швидко, коли раптом за спиною почувся гавкіт. Вона озирнулась і завмерла. На неї біг пес. Великий, чорний, із густою шерстю та жовто-блакитними очима, які світилися блиском. Його паща була розкрита, в очах шалена радість. Він з розгону врізався в неї, майже збивши з ніг, і закружляв довкола, скавчачи й стрибаючи. «Я пригадав усе. Ісабель… це він».«Що? Я не розумію». «Той чоловік, з яким ти зіштовхнулася. Це він. Твій батько».<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/dE1gClOX3g.jpeg" alt="" data-id="dE1gClOX3g" />Уривок 26 розділу:— Це він, — прошепотіла. — У сірому пальті без маски. Мій батько.Їхні погляди зустрілись. У ньому не було нічого демонічного. Лише чоловік, втомлений, стриманий, самотній. Його очі були теплі, і в них не було тієї темряви, яку вона бачила в собі щодня у дзеркалі. У ньому не було Ліліт. Не було Пекла.І саме тому вона не мала права зламати це.Він заслуговував на спокій. На незнання.Ісабель стояла, мовчки вдивляючись в риси його обличчя, ніби намагаючись запам’ятати їх на все життя: тонка сивина в скронях, зморшки біля очей, блакитні очі, високий, статний. Він для неї — цілий всесвіт.І водночас — закрита брама.«Я не можу сказати тобі, хто я насправді. Не можу розповісти про демонів. Про кров. Про те, що я народжена Ліліт. Ти не витримаєш цієї істини. Просто знай, що я вдячна. За те, що ти є. За те, що живеш. І за те, що хоча б сьогодні я можу бути поруч».Коли вона озирнулася, Калеб уже чекав на неї, притримуючи маску в руці. Ісабель глибоко вдихнула. Її сукня розвівалася вітром, мов полум’я, а серце стискалося, не від болю, а від гіркого, але зрілого усвідомлення.Правда — це не завжди добро.Іноді наймилосердніше — залишити все невисловленим.***«Іскра Пітьми» — це історія про силу вибору, біль і прощення. Книга про почуття, емоції, дружбу та магію. Книга змусить вас вірити у диво, навіть коли навколо панує темрява.«У серці містичного Нового Орлеана «Іскра Пітьми» не згасає — вона лише розгоряється сильніше».<img src="https://sovaboo-digital-a.fra1.digitaloceanspaces.com/_us/KEMKRZ_z/hCOqrDqh-i.jpeg" alt="" data-id="hCOqrDqh-i" />

Введіть нижче свою відповідь на коментар від {person}.

Введіть нижче своє повідомлення.

Введіть тут своє повідомлення...

Відповісти на коментар

Написати коментар

Ви можете відредагувати свій коментар нижче. Максимум 1000 символів.

Редагувати коментар

Ми зберігаємо лише ті файли cookie, які необхідні для роботи сайту. За Вашої згоди ми також збираємо анонімну аналітику для покращення Вашого користувацького досвіду.

Ми використовуємо файли cookie

Цей контент призначений лише для дорослих (18+). Він може містити елементи, що є неприйнятними для неповнолітніх.Натискаючи кнопку підтвердження, Ви підтверджуєте, що Вам щонайменше 18 років, і берете на себе відповідальність за цей вибір.Докладніше дивіться у наших <link1>Умовах користування</link1>, <link2>Політиці конфіденційності</link2> та <link3>Політиці файлів cookie</link3>.

Тут Ви можете знайти потрібний твір, допис або автора. Почніть із назви, щоб відобразити результати пошуку.

Пошук

Щоб надіслати запит, будь ласка, оберіть тему та опишіть вашу проблему/запит. За необхідності ми зв'яжемося з вами для уточнення деталей.

Форма заявки

Вітаємо! Ви успішно зареєструвалися на нашій платформі.

Давайте познайомимося ближче :)

Ми надіслали лист із 6-значним кодом для входу на вашу електронну адресу {email}.

Код відправлено!

Увійдіть, щоб отримати доступ до свого облікового запису. Залишайтеся на зв'язку з улюбленими авторами! :)

Увійдіть в особистий кабінет

Автор {authorName} опублікував новий запис, "{postName}"

Опубліковано новий пост!

Автор {authorName} опублікував новий твір, "{writingName}"!

Опубліковано новий твір!

Автор {authorName} опублікував нову частину твору, "{writingName}"

Опублікована нова частина твору!

Автор {authorName} опублікував новий цикл творів, "{cycleName}"

Опубліковано новий цикл творів!

Твір опубліковано новою мовою!

Вам написали коментар: "{comment}"

Новий коментар!

Вітаємо вас! Ви отримали авторські права і можете опублікувати свою роботу на нашому порталі.

Заявка на авторство була схвалена!

Заявка на авторство була відхилена з наступної причини: "{reason}"

Заявка на авторство відхилена!

Ви отримали відповідь на ваш коментар: "{comment}"

SOVABOO

"Іскра Пітьми" / завершено :-)

НЕМАЄ КОМЕНТАРІВ